«Детальний план території для будівництва об’єктів вітрової електростанції потужністю 800 МВт на земельній ділянці орієнтовною площею 3750га, розташованій на території Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пун

Posted in Новини району

ПМП ПВФ «Еліта»

 

 

Замовник: Нікольська Районна Державна Адміністрація

Донецької  області

   

 

 

 

 

     Інвестор: Товариствоз обмеженоювідповідальністю

«Вінд Фарм»

 

 

 

Об`єкт: «Детальний план території для будівництва об’єктів вітрової електростанції  потужністю 800 МВт на земельній ділянці орієнтовною площею 3750га, розташованій на території Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів»

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

11/WF/2019 – ПЗ

 

 

 

 

ГАП                                                                                 Лукашев Ю.В.

Кваліфікаційний сертифікат

Архітектора Серія АА №004392

 

 

 

                                                        м. Запоріжжя

2019рік

 

1

1.1

Склад детального плану території.

Вступ.

 

 

2

Стислий опис природних, соціально – економічних і містобудівних умов.

 

3

Стисла історична довідка.

 

4

Оцінка існуючої ситуації :

4.1.Стану навколишнього середовища.

4.2. Використання території, характеристика будівель.

4.3. Об`єктів культурної спадщини, земель історико – культурного призначення.

4.4. Інженерного обладнання, транспорту, озеленення і благоустрою.

4.5.Планувальних обмежень.

 

5

Розподіл територій за функціональним використанням, розміщення забудови на вільних територіях та за рахунок реконструкції, структура забудови, яка пропонується.

 

6

Характеристика видів використання території

 

7

Пропозиції щодо встановлення режиму забудови територій, передбачених для перспективної містобудівної діяльності, в т.ч. для розміщення об`єктів соціально та інженерно – транспортної  інфраструктури, охорони та збереження культурної спадщини

 

8

Переважні, супутні і допустимі види використання територій, містобудівні умови та обмеження. 

 

9

Основні принципи планувально – просторової організації території

 

10

Житловий фонд та розселення.

 

11

Система обслуговування населення, розміщення основних об`єктів обслуговування.

 

12

Вулично – дорожня мережа, транспортне обслуговування, Організація руху транспорту і пішоходів та велосипедних доріжок, розміщення гаражів і автостоянок.

 

13

Інженерне забезпечення, розміщення інженерних мереж, споруд

 

    14

Інженерна підготовка та інженерний захист території, використання підземного простору.

 

15

 

16           

Комплексний благоустрій та озеленення території.

 

Розділ.«Охорона природного навколишнього середовища»

Звіт про стратегічну екологічну оцінку.

 

 

 

 

 

 

17

Заходи щодо реалізації детального плану на етап від 3 років до 7 років.

 

18

 

 

Техніко -  економічні показники, у т.ч. прогнозні показники відповідно до етапів реалізації генерального плану.

 

 

 

   19           Обгрунтовні документи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Склад детального плану території

 

 

11/WF/2019– ПЗ -  Пояснювальна записка

 

  11/WF/2019– ДПТ – Детальний план території

 

                                 Відомість основного комплекту креслень ДПТ

 

  1. Загальні дані
  2. Схема розташування території  у  планувальній структурі району
  3. План  існуючого використання території М 1:25 000
  4. Схема планувальних обмежень М 1:25 000
  5. Проектний план М 1:25 000
  6. Схема організації  руху транспорту та пішоходів M 1:10 000
  7. Схема інженерної підготовки території M 1:10 000
  8. Схема інженерних мереж, споруд M 1:10 000
  9. План будівельного майданчика під ВЕУ. Креслення ВЕУ 5,6 МВт
  10. Схема розворотних майданчиків технологічного транспорту. Розширення проїздної частини дороги для роз’їзду транспорту.Поперечний профіль дорог.

   Проект розроблений авторським  колективом ПМП ПВФ «Еліта» у складі:

 

 

 

 

 

 

Посада

Ініціали, призвіще

Підпис

Директор

Пресич Г.А.

 

Головний архітектор проекту

Лукашев Ю.В.

 

Архітектор

Лукашева О.А.

 

 

 

1.1 ВСТУП

 

Детальний план території розроблений на основі  розпорядження  голови Нікольської районної державної адміністрації Донецької області № 266 від 18.09.2019 р. «Про розроблення детального плану для будівництва об’єктів вітроелектростанції»., згідно завдання на розробку детального плану території (додаток А). Замовником виступає Нікольська районна державна адміністрація Донецької області, інвестором розробки містобудівної документації виступає ТОВ «Вінд Фарм» при розробці детального плану використовувалась «Схема планування території Донецької області» розроблена "Українським державнийм науково-дослідний інститутом проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю. М. Білоконя в 2011р., а також наступних нормативних документів:

- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- Закон України «Про архітектурну діяльність»;

- ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»

- ДБН 5.1.1-14:2012  «Склад та зміст детального плану території»;

- ДБН Б.1.1-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території»;

Детальний план території розроблений з використанням інформації з наступних материалів:

- Положення Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року;

- Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року;

- Національна стратегія управління відходами в Україні на період до 2030 року;

- Програма поводження з відходами в донецькій області на 2016 -2020 роки;

- Програма «Чисте повітря Донеччини 2018 – 2020 роки та прогноз до 2030 року»;

- Регіональна програма формування та розвитку екологічної мережі в донецькій області на період 2019 – 2022 роки;

- Регіональна доповідь про стан навколишнього середовища в Донецькій області;

- Перелік  об’єктів культурної спадщини, затверджений Рішенням колегії управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації;

- Постанова від 1 березня 2010 р. № 243 Київ «Про затвердження Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки»;

- Розпорядження від 18 серпня 2017 р. № 605-р
Київ «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність»;

 

-         Гігієна планування і забудови населених місць. УДК 614.7:621/314 «Розвиток вітроенергетики та гігієничні проблеми щодо розміщення, будівництва та експлуатації вітрових електростанцій в Україні».

 

Після затвердження «Детальний план території» є основою для визначення вихідних даних при відведенні земельних ділянок та зміні їх цільового призначення, розміщення об'єктів будівництва, та стає документом у відповідності з яким надаються містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для розробки проектної документації на будівництво відповідних об`єктів.

Проект розроблений з використанням ГІС-технологій ArcGIS, виконаних державним науковим підприємством «Геосистема» (м.Вінниця), в системі координат УСК-2000. Відповідно до статті 16 Закону України від 17.02.2011 «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план розроблено з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі М 1:5000 в цифровій формі, як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях та та на основі ортофотопланів, індексно-кадастрових та базових карт виконаних відповідно до Угоди про позику (Проект «Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру») між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку в межах населенних пунктів М 1:5000, за межами м 1:10000, в електронному вигляді.

 

Дані про сертифікованого інженера-геодезиста (та\або інженера-землевпорядника), відповідального за якість результатів топографо-геодезичних та картографічних робіт):

          Лугвіщук Петро Юрійович, кваліфікаційний сертифікат від

           12.04.2013р. №010585.

Топографо-геодезичні та картографічні роботи здійснювалися з використанням наступних приладів:

-         Приймач  GPS типу GX9 Зав.№ G9Т217112002 (опис  додається ) свідоцтво про повірку №12-0660-19 (копія додається)

Пункти Державної геодезичної мережі, використані при топо-геодезичних роботах вказані в Виписках координат і висот пунктів ДГМ із банку геодезичних даних  додаються в обгрунтовних документах разом із сертифікатами.

 

Головною метою розміщення вітряних електричних установок на території Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області є економія паливно-енергетичних ресурсів області, а також покриття зростаючих електричних навантажень.

Відновлення зруйнованих енергооб’єктів Донбасу вимагає мільярдів.Через бойові дії на Донбасі та руйнування енергетичних об’єктів надійність енергопостачання цього колись потужного промислового регіону України знизилась. Погіршення зумовлено ще й тим, що частина теплових електростанцій опинилася на окупованій території, а наполовину зруйнована Луганська ТЕС нині повністю «відрізана» від єдиної енергосистеми України. Більшість пошкоджених енергетичних артерій Донбасу пролягли поблизу «лінії вогню», тому для проведення робіт з їх відновлення потрібно гарантувати безпечні умови праці, що не завжди можливо навіть в умовах «режиму тиші».

Україна має високий вітроенергетичний ресурс, достатній для забезпечення розвитку великих вітроенергетичних об’єктів. Південне узбережжя України є одним з кращих регіонів в країні з точки зору існуючого вітропотенціалу. Природно, що вітроенергетичний розвиток охопив, в першу чергу, південні області країни.

Вітроенергетична технологія не передбачає витрат на паливо, а витрати на експлуатацію та технічне обслуговування вітротурбіни, зазвичай, добре відомі, при цьому їх величина незначна в порівнянні з загальним розміром інвестицій. «Зелена» електроенергія, вироблена за рахунок енергії вітру, дозволила скоротити викиди СО2 в атмосферу. Одна з фундаментальних переваг вітроенергетики полягає в тому, що кошти, які витрачаються в традиційній енергетиці на імпортуєме викопне паливо або ядерні енергоносії, в вітроенергетиці спрямовуються на такі статті, як «зайнятість населення» та «робоча сила».

Прийняття в 2009 році Верховною Радою України Закону №1220-VI «Про внесення змін в Закон України «Про електроенергетику», стосовно стимулювання використання альтернативних джерела енергії, відчиняє широкі можливості для виробництва електроенергії за рахунок поновлювальних джерел, а саме вітроенергетики.

Державна цільова економічна програма
енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки передбачає розвиток сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, що дасть можливість створити умови для зниження рівня енергоємності валового внутрішнього продукту, оптимізації структури енергетичного балансу держави шляхом збільшення обсягу використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, вторинних енергоресурсів, впровадити дієвий механізм реалізації державної політики у сфері енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Важливою для розробки документа держаного планування є основні тези ЗВІТу про стан реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» за 2018 рік:

«Прийняття Урядом оновленої Енергетичної стратегії України до 2035 року було обумовлено нагальною потребою актуалізації головного енергетичного документа країни через його невідповідність реаліям сьогодення.

У світі відбуваються зміни у підходах до формування енергетичної політики держав: здійснюється перехід від застарілої моделі функціонування енергетичного сектору, в якому домінували великі виробники, викопне паливо, неефективні мережі, недосконала конкуренція на ринках природного газу, електроенергії, вугілля – до нової моделі, в якій створюється більш конкурентне середовище, вирівнюються можливості для розвитку й мінімізується домінування одного з видів виробництва енергії або джерел та/або шляхів постачання палива. Разом з цим віддається перевага підвищенню енергоефективності й використанню енергії із відновлюваних та альтернативних джерел. Впровадження заходів із запобігання та адаптації до зміни клімату також є одним із пріоритетів глобального розвитку енергетики.

Загальною метою Енергетичної стратегії України до 2035 року є забезпечення потреб суспільства та економіки в паливно-енергетичних ресурсах у технічно надійний, безпечний, економічно ефективний та екологічно прийнятний спосіб для гарантування поліпшення умов життєдіяльності суспільства.

З метою формування та реалізація державної політики з питань зміни клімату, 18 липня 2018 року протокольним рішенням засідання Кабінету Міністрів України схвалено Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року, яку направлено до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Таким чином, Україна однією з перших країн світу розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку і взяла на себе відповідальність за перехід економіки країни на низьковуглецевий розвиток. Цей документ передбачає скорочення викидів і збільшення поглинання парникових газів, впровадження екологічно безпечного виробництва із застосуванням «зелених» технологій у всіх секторах економіки.

З метою збільшення до 2020 року частки відновлюваних джерел енергії у кінцевому споживанні до 11 відсотків (8 % загального первинного постачання енергії) прийнято постанову НКРЕКП від 09.01.2018 № 1 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 11 жовтня 2012 року № 1314». Щодо забезпечення реалізації пілотного проекту будівництва об’єктів відновлюваної енергетики на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення Державним агентством України з управління зоною відчуження реалізовано проект з будівництва об’єкта сонячної енергетики, встановленою піковою потужністю 1.0 МВт.

Відпуск електроенергії за зеленим тарифом здійснюється з 01 липня 2018 року. Також, Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 07.11.2018 № 840, яким надано дозвіл ТОВ «Вітряний парк Поліський» на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної та теплової енергії.

Крім того, ДП «НЕК «Укренерго» розроблено інтерактивну карту електричних підстанцій розподільних та магістральних мереж для визначення резерву потужності приєднання альтернативних джерел енергії, яку розміщено на офіційному веб-сайті державного підприємства «НЕК «Укренерго». На офіційному сайті Держенергоефективності розміщено інтерактивну інвестиційну карту UAMAP, що акумулює інформацію про проекти з енергоефективності та відновлюваної енергетики в Україні. На сьогоднішній день на карті розміщено 83 реалізованих і 118 потенційних проектів та проектних пропозицій на суму понад 4 млрд. євро.»

 

 

 

2. Стислий опис природних, соціально – економічних і містобудівних умов.

Ніко́льський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Донецької області. Адміністративний центр — смт Нікольське. Населення становить 28 023 (на 1.06.2018). Площа — 1221 км²

Територія району входить в Донецько-Придніпровський округ і Нікольсько-Тельманівський природно-сільськогосподарський район.

Із загальної площі сільгоспугіддя займають 86,2 %, з них ріллі — 83,9 %, сінокоси і пасовиська — 15,2 %, лісові насадження — 0,7 %, лісосмуги — 3,9 %, під водою — 0,7 %, присадибні ділянки — 2,9 %, інших — 4,6 %.

Майже 17 тис. га земель розташовано на рівнині, 79,6 тис. га — на схилах. На орних угіддях схили займають 65,3 тис. га. Велике значення набуває рекультивація земель, боротьба з забрудненням ґрунтів. Велика проблема існує з вивозом побутового сміття.

На території району знаходиться 3 лісництва Приазовського лісгоспзагу:

  1. Малоянісольське 3128 га
  2. Нікольське («Азовська дача») 16,78 га
  3. Федорівське 1472 га

З трьох заповідників Донбасу на території району розташовані відділення республіканського заповідника «Хомутовський степ» — «Кам'яні могили» (у верхів'ях річки Каратиш). Також є ентомологічні заказники місцевого значення — «Кальчицький», площею 2 га та «Старченківський», площею 5 га.

У виробничій зоні розташовані тваринні ферми, автотракторні парки, склади, переробки. Озеленення району низьке, воно не перевищує 8,3 %.

 Корисні копалини –граніт, бутовий камінь, вермікуліт, кварц, вапняк, маріуполіт, польовий шпат, амфіболіт, каолін.

Водні ресурси представлені річками, водоймищами, свердловинами, технічними колодязями з обсягом води близько 12 млн м³. Забір підземної води від прогнозу обчислюється у 78 %. Якість погіршується внаслідок забруднення водоносних горизонтів (особливо у смт Нікольському).

У лісах Нікольського району є зайці-русаки, лисиці, вепри, козулі, фазани та багато інших тварин. Їх поголів'я дедалі зменшується. Однак має місце існування дрофи та інших птахів, яких раніше не було. Чисельність мисливців близько 20 ос.

 

 

 

Основними забруднювачами повітря залишаються підприємства Кальчицького кар'єру, що розташовані на території Кальчицької сільської ради, а також комбікормовий завод, млин, олійний цех, 16 котелень, 40 автозаправних станцій на території району. У районі щороку накопичується близько 201 тис. тонн відходів, у тому числі відходів II та III класу небезпеки — 184 тис. тонн. Близько 9 тис. тонн — IV класу небезпеки. Гостро стоїть питання екологічно небезпечного поводження з побутовими відходами. Близько 16 тис. тонн ТПВ вивозиться на звалища, які не відповідають нормативам.

 Згідно Перспективного плану формування територій громад Донецької області на території Нікольського району визначено 2 об’єднані територіальні громади з адміністративними центрами в смт Нікольське та с. Кальчик.

Планування територій на районному рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території

Проект районного планування розроблений у 1992 році, термін дії його вичерпаний у 2010 році.

Більшість генеральних планів населених пунктів розроблені близько 30 років тому. Розрахунковий термін дії генпланів складав 20 років. 11 населених пунктів взагалі не мали містобудівної документації.

Протягом 2016-2017 років було складено топографічну основу для генеральних планів смт Нікольське Нікольської селищної ради, с. Федорівка Зеленоярської сільської ради, населених пунктів Боївської, Кальчицької, Зорянської, Касянівської, Новокраснівської, Республіканської, Тополинської, Темрюцької сільських рад.

 

Село Бойове розташоване на річці Солона за 35 км від залізничної станції Маріуполь і найбільшого порту на Азовському морі. За 10 км від Бойового проходить автотраса Н08 (Маріуполь — Запоріжжя).Недалеко від села протікає річка Каратиш. Сільській раді підпорядковані також населені пункти МалинівкаНовогригорівкаПаннівкаСуженка. На її території досліджено 4 курганних поховання доби бронзи — II — початок I тисячоліття до н. е.).

За даними перепису 2001 року населення села становило 862 особи.

Будівництво об’єктів вітрової електричної станції передбачено детальним планом  за   межами села  Бойове біля південної межі Нікольського району.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Розподіл територій за функціональним використанням, розміщення забудови на вільних територіях.

 

3. Стисла історична справка:

 

Станицю Покровську заснували по закінченні російсько-турецької війни 1828–1829 pp. дунайські козаки, які переселилися на узбережжя Азовського моря на землі, відведені їм за службу. Так виникли тут Нікольська, Покровська, Стародубівська, Новоспасівська і Петровська станиці. Через 20 років після утворення Азовського козацтва у цих станицях жило майже 9,5 тис. чоловік, у тому числі 4,8 тис. чоловіків і 4,7 тис. жінок.

1865 року Азовське військо було ліквідоване. Волостями, сформованими з колишніх козацьких поселень, почали відати повітові та губернські установи. Покровське стало волосним центром. Верхівці козацтва відводилися значні земельні ділянки, рядовим козакам — невеликі наділи. Багато рядових козаків, не бажаючи переходити на нове становище, переселилися на Кавказ. Незважаючи на це, Покровське після реформи лишалося ще великим селом. У 1884 році тут жило близько 1000 чоловік, у тому числі 679 осіб, приписаних до сільської громади, і 303, не приписаних до неї. Понад 40 чоловік ходили на заробітки, більшість з них тільки вважалися членами громади, а фактично працювали у промисловості.

З розвитком капіталізму відбувалося швидке розшарування селянства. За 20 років населення волості зросло майже вдвоє — якщо 1884 року у волості налічувалося 3,8 тис. чоловік, то у 1904 — 6,3 тис.

По схилах балки тулилися підсліпуваті глинобитні хати під солом'яними стріхами. Тільки церква, лавка, будинки попа, колишньої козацької верхівки і куркулів виділялися на фоні селянської забудови. Постійні недоїдання викликали масові захворювання населення. У доповіді Маріупольській повітовій санітарній раді відзначалося, що 1907 року тяжку форму туберкульозу виявили у 7 проц. населення Покровського. Хворі залишались без медичної допомоги, оскільки у волості не було ні лікарні, ні медичного пункту. Маріупольська повітова лікарсько-санітарна рада не раз зверталася до земської управи з проханням відкрити у Покровському лікарню. Але остання незмінно відмовляла. Тільки наприкінці 1912 року земство організувало у селі медичну дільницю, де працювали лікар та фельдшер.

Більшість дітей села росла неписьменною, бо батьки не мали коштів для їх навчання. Земська школа, споруджена у 1887 році, була дуже тісною. 1912 року школу закінчили 14 учнів (11 хлопчиків і 3 дівчинки).

Значний вплив на селянство мав революційний рух робітничого класу 1905–1907 pp. Уже навесні 1905 року робітники Єнакіївського металургійного заводу привезли в села Покровської волості революційну літературу. У селах Покровському, Нікольському, Стародубівці відбулися сходки, на яких жителі вимагали звільнення політичних в'язнів, зниження орендної плати за землю, виступали за припинення сплати податків тощо. Податковий інспектор Маріупольського повіту в своєму звіті вказував, що з другої половини серпня 1906 року в сплачуванні податків у селянському середовищі «різко визначився інший напрям».

Восени 1906 року катеринославський губернатор Клінгенберг у супроводі неодмінного члена губернського у селянських справах присутствія, маріупольського повітового справника, голови Маріупольської земської управи, місцевого земського начальника і стражників об'їхав села Маріупольського повіту. Селяни наполегливо вимагали скасування розпорядження про охорону казенних винних лавок. Губернатор, побоюючись ускладнення обстановки, сховався у будинку волосного правління і прийняв представників від селян.

Жовтневі події 1906 року викликали особливу повагу до жителів Покровського з боку селян сусідніх сіл і всього повіту. Вони частенько говорили: «У Покровському мужики бойові. Вони самого губернатора заарештували». Покровське навіть почали називати селом «Бойовим».

Столипінська аграрна реформа сприяла зміцненню сільської буржуазії, спричинила розорення бідноти. Так, поблизу Покровського виникли хутори Новокарпівка і Панівка. Обробляючи поля найманою робочою силою, сільська буржуазія одержувала великі прибутки на поставках зерна, особливо пшениці і ячменю, в Маріупольський порт. Наприклад, у 1912 році з Покровської волості було відправлено майже 6,5 тис. пудів пшениці і ячменю.

Після початку Другої світової війни сотні жителів села пішли в ряди Червоної Армії, 112 з них нагороджені бойовими орденами і медалями. 5-7 урядових нагород мають А. Г. Глущенко, І. П. Коваленко, М. І. Калінін, П. В. Ліщенко та ін. Героїзм і мужність у боях із ворогом проявив колишній рахівник колгоспу «Бойове» Г. П. Сенатосенко.

Президія Верховної Ради УРСР у 1967 році нагородила Бойове пам'ятною ювілейною медаллю «На відзнаку 50-річчя УРСР». У селі народився Сенатосенко Григорій Прокопович — Герой Радянського Союзу.

 

 

4. Оцінка існуючої ситуації : стану навколишнього середовища, використання території, характеристика будівель, об`єктів культурної спадщини, земель історико – культурного призначення, інженерного обладнання, транспорту, озеленення і благоустрою, планувальних обмежень.

4.1. Стану навколишнього середовища.

 

Кліматичні умови.

 

 Клімат Нікольського району – помірно-континентальний, середньорічна температура повітря складає + 9˚С. Максимальна температура повітря (вище + 35˚С) спостерігається з травня до жовтня. Район відноситься до зони недостатнього зволоження. Середньорічна кількість опадів складає 400-450 мм.

Ріки Нікольського району (Кальчик, Темрюк, Каратиш, Калець, Сухий Калець, Берда) впадають в Азовське море. Природні джерела не здатні забезпечити район водою, тому її накопичують у ставках та водосховищах для зрошення та риборозведення. Село Бойове розташовано на р.Солона.

       

Природно-ресурсний потенціал:

Основні сільськогосподарські культури, які вирощуються у районі: пшениця, кукурудза та соняшник.

       Корисні копалини – поблизу села Кальчик розташований кар’єр, де добуваються граніт, бутовий камінь, вермікуліт, кварц, вапняк, маріуполіт, польовий шпат. У 1975 році у Нікольському районі відкрито родовище амфіболітів (с.Садове). Амфіболіт використовується як облицювальний матеріал. Важливою сировиною для керамічної, хімічної та металургійної промисловості є каоліни. Катеринівське родовище лужних каолінів розташоване на землях Малоянисольської сільської ради поблизу с.Катеринівка. 

На  схід від села Малинівка Боївської сільської ради розташований лісовий заказник місцевого значення «Азовська дача». Перші лісові насадження у районі з’явились у 1876 році і цей рукотворний ліс отримав назву «Азовська дача».

 

Загалом південна частина Донецької область є досить потужнім „вітроенергетичним ” регіоном і є достатньо ефективною для будівництва на цій території області вітряних електричних станцій (ВЕС).

Для сучасного технічного рівня вітряних електричних установок (ВЕУ) використовуються райони із середньорічними швидкостями вітру близько 5м/с і більше на висоті флюгера 10м. Тому попередня оцінка вітрових характеристик території України дається з використанням цього критерію.

В результаті обробки статистичних метеорологічних даних по швидкості та повторюваності швидкості вітру, проведено районування території України по швидкостям вітру і визначено питомий енергетичний потенціал вітру на різній висоті відповідно до зон районування. Приведені дані є базовими при впровадженні вітроенергетичного обладнання і призначені до використання проектувальниками об'єктів вітроенергетики для встановлення оптимальної потужності вітроагрегатів та типу енергії (електрична або механічна) для ефективного її виробництва в конкретній місцевості.

Зокрема, південна частина Нікольського району знаходиться в зоні з середньорічною швидкістю вітру 5м/с. Очікувані обсяги виробництва електроенергії з 1 м2 перетину площі вітроколеса на висоті 100м складають:

-     природний потенціал вітру - близько 6350 кВт.год/м рік

-     технічно-досяжний потенціал вітру - понад 9750кВт.год/м рік

Спроможність вітру в районі будівництва відмічається, як висока. Характерні для цього регіону потоки вітру східного та північно-східного напрямку з доволі значною тривалістю не тільки весіннього, весіннє- осіннього, а також зимового та літнього періодів, що дуже важливо для організації регулярної виробки електроенергії в цьому регіоні. Враховуються також бризові вітри цієї місцевості.

Позитивним в енергії вітру є те, що вона може бути доведена до ефективного використання у будь-якого індивідуального споживача. В той же час необхідно вирішувати ще й технічну можливість автоматичного приєднання - від’єднання до існуючої електричної мережі .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2 Існуюча інженерно-транспортна інфраструктура:

 

Територію району пересікають: залізнична колія Маріуполь – Волноваха – Донецьк (станції Кальчик, Асланово); автомобільні дороги Маріуполь – Волноваха – Донецьк та Маріуполь – Пологи – Запоріжжя.

Усі села району зв’язані з районним центром автомобільними дорогами з твердим покриттям.

На території детального плану під розміщення об'єктів ВЕС є дороги різного покриття і призначення. Польові дороги, шириною близько 5 метрів, які розташовані уздовж відведених лісосмуг, призначені для пересування сільськогосподарської техніки при виконанні польових робіт. Дороги з твердим покриттям і асфальтовані в межах населених пунктів та між ними призначені для руху автомобільного транспорту різного призначення і техніки.

 

 

 

 

 

4.3. Згідно Переліку  об’єктів культурної спадщини щойновиявлених, затверджений Рішенням колегії управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації від 29.08.2017р.  на  території Нікольського районур розташовані наступні пам’ятки та об’єкти культурної спадщини, археологічні об’єкти:

- кургани №                          (Доба бронзи)

 

Жоден з об’єктів ВЕС, що пропонуються до будівництва не попадає в охоронну зону пам’яток та об’єктів культурної спадщини.

 

На території Боївської сільської ради досліджено 4 курганних поховання (доби бронзи — II — початок I тисячоліття до н. е.).

 

 

5

5. Розподіл територій за функціональним використанням, розміщення забудови на вільних територіях.

 

Вибір ділянок розміщення ВЕС в Нікольському районі було здійснено з урахуванням:

- планувальних обмежень;

- аналізу результатів моніторингу вітрів, який триває і в даний час;

- аналізу існуючої та перспективної схем розвитку енергосистеми;

 - розвитку Нікольського району Донецької області;

 - наявності позитивних результатів погоджень розміщення об'єктів ВЕС із зацікавленими організаціями. Детальний план території під  будівництва ВЕС розроблений з урахуванням наступних факторів:

 - використання територій вільних від забудови;

- можливості установки вітрогенераторів на максимально віддаленій відстані від меж житлової забудови;

- наявності на краю полезахисних смуг польових доріг шириною не менше 5 метрів;

- наявність розвиненої транспортної інфраструктури Донецької області, Нікольського і Мангушського району для доставки великогабаритного обладнання до місця його розміщення, монтажу і подальшої експлуатації;

- відсутності зіткнення об'єктів культурно-історичної спадщини та об'єктів ВЕС;

- дотримання як санітарних, так і інших обмежуючих умов;

 - мінімального впливу об'єктів ВЕС на навколишнє середовище;

- розміщення об'єктів ВЕС з урахуванням найбільш інтенсивних шляхів міграції та сезонних скупчень птахів.

         Вільні території, що підлягають відведенню під розміщення об'єктів та комунікацій ВЕУ, структуровані в залежності від призначення і використання об'єктів.

         Земельні ділянки для розміщення об’єктів будівництва та обслуговування вітряної електростанції відводяться за рахунок земель Боївської сільської ради Нікольського району , а саме:

         1. землі запасу сільськогосподарського призначення 

         2.  несільськогосподарські угіддя : полезахисні смуги,

         3. полеві дороги

         4. інші землі.

       Межі детального плану охоплюють територію Нікольського району, на південь від села Бойове та села Малинівка - це розпайовані пахотні землі, розмежовані полезахисними смугами. Земельні ділянки під розташування об’єктів проектного будівництва вільні від забудови.

     Розташування ВЕУ заплановано в межах посадок, вздовж полевих доріг з проміжком між осями стовбурів вітрогенераторів –750 метрів.

       Для організації експлуатації і  будівництва ВЕУ, передбачені майданчик під розміщення вітрогенераторів площею -0,14 га, призначених для влаштування фундаменту основної конструкції стовбура вежі.

Детальним планом визначена земельна ділянка під розташування ЦПС, АПК з диспетчерським пунктом , будівельне містечко - площею 29,1051 га, яка знаходиться за південною межою лісового заказника місцевого значення «Азовська дача».

 

      

6

Характеристика видів використання території

       

На цей час, земельні ділянки призначені проектом під будівництво об’єктів вітроелектростанції, використовуються за сільськогосподарським призначенням, здебільш несільськогосподарські угіддя .

      Надалі при реалізації проекту, ці земельні ділянки  змінять своє функціональне призначення і будуть переведені з категорії земель сільськогосподарського призначення, в категорію земель енергетики.

       “Цільове призначення земель – розміщення, будівництво, експлуатація та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ и організацій”

Склад проектного енергокомплексу:

- Будівельне містечко, Центральна підстанція вітроелектростанції- ЦПС, Будівля АПК з диспетчерським пунктом на земельній ділянці  площею 29,1051 га;

- підстанції збору потужностей ПС- 35/50 МВт -1 шт., ПС- 35/100 МВт -1 шт.

- Майданчики під вітроелектоустановку ВЕУ 5,6 МВт – 45 шт.

- Кабельні лінії 35 кВ від ВЕУ до ПС;

- Повітряна лінія 150кВ від ПС 35/50 кВ до ЦПС;

- Повітряна лінія електропередачі 330кВ від ЦПС вітроелектростанції ТОВ «Винд Фарм» до ПС-750 кВ «Південнодонбаська»;

- технологічні дороги для будівництва та обслуговування ВЕУ.

 

 

 

 

7. Пропозиції щодо встановлення режиму забудови територій, передбачених для перспективної містобудівної діяльності, в т.ч. для розміщення об`єктів соціально та інженерно – транспортної  інфраструктури

  У розділі "5" ДПТ встановлено розподіл територій за їх функціональним призначенням.

  

За базу установки прийнято фундамент з монолітного залізобетону . Монтаж обладнання проводиться після набору бетоном не менше 80% його міцності, відповідної марки застосовуваного цементу.

Розміри монтажних майданчиків, повинні забезпечувати можливість використання необхідної техніки і механізмів для монтажу елементів вітрогенератора на висоті понад 135 метрів при масі збірних модулів до 90 тонн.

До ДПТ додається схема монтажного майданчика, який розташований в створі полезахисної смуги. З огляду на різну ширину лісосмуг і їх не пропорційні розміри, при необхідності, ДПТ передбачає можливість довідводу земельних ділянок.

Будівельні і монтажні роботи проводяться послідовно, при максимальному скороченні часу монтажу кожного окремо взятого вітрогенератора.

Польові дороги шириною до 5 метрів, розташовані уздовж посадок, будуть використані для доставки спеціальної підйомної техніки, транспортних засобів і будівельного обладнання, необхідного для влаштування фундаментів і монтажу елементів вітрогенераторів. Після відповідної будівельної підготовки, ширина несучої поверхні дорожнього полотна, повинна скласти не менше 5 метрів, з допустимими навантаженням на вісь - 12 тон і допустимого загальної ваги вантажу - 150 тон. Надалі, після закінчення робіт, дороги будівельних майданчиків і обслуговування ВЕУ, пропонується перевести в громадське користування.

Охоронна зона проектної ПЛ 150 кВ -25 м від проекції на землю крайнього дроту, в обидві сторони, по всій довжині траси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Охоронна зона проектної дволанцюгової повітряної лінії 330 кВ від ЦПС вітроелектростанції до ПС 750кВ «Південнодонбаська», прийнята в розмірі 30 метрів, санітарно-захисна -20м від проекції на землю крайнього дроту, в обидві сторони, по всій довжині траси ВЛ - 330 кВ.

ДПТ передбачає використання підземних кабельних ліній відповідно до діючих правил охорони електричних мереж. Силові кабелі прокладаються уздовж польових доріг, що проходять поруч з лісосмугами, в грунті на глибині не менше 1 метра. Силові кабелі 35 кВ прийняті з ізоляцією із зшитого поліетилену і оболонки не схильною до горіння.

Прокладка кабельних трас виконується з урахуванням сезонності польових робіт. Компенсація відшкодування можливих збитків від прокладки підземних мереж вирішується договірними умовами.

 

8. Переважні    і супутні види використання територій, містобудівні умови та обмеження. 

Переважний вид використання території (земельної ділянки) - вид відповідний списку дозволених видів забудови даної території.

Супутній  вид використання території (земельної ділянки) - вид дозволений і необхідний для забезпечення функціонування переважного виду використання земельної ділянки.

За відсутності на земельній ділянці переважного виду використання, супутній вид не дозволяється.

До переважного виду використання території відносяться земельні ділянки передбачені ДПТ під розташування комплексу будівель та споруд центрального розподільчого  пункту з диспетчерським пунктом, АПК, підстанції та майданчиків під ВЕУ, траси прокладання кабельних ліній електромереж 35 кВ та повітрянаої ЛЕП 150кВ.

До супутнього виду використання території належать технологічні дороги для будівництва та обслуговування ВЕУ.

Містобудівні умови та обмеження:
1.  Визначається з  розрахунку суми висоти стовбура ВЕУ та  половини диаметру ротору____________________                                 
                           (граничнодопустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах)

2. ______              50% забудови ділянки під ВЕУ;________
                          (максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки)

3. _______________не потребує________________ 
                   (максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови
відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону)

 

 

 

 
4.     700 м від крайньої ВЕУ до житлової забудови
(мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній,
ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд)
 
  1. Планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони):

      - Охоронна зона для памяток археології (курганів) – 5м від підніжжя курганів;

         - Прибережна захисна смуга малих річок -25м.

 

 

6.       Охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж:

- Охоронна зона ВЕУ 5,6 МВт -400м;

- Санітарно-захисна зона ВЕУ (відстань до житлової, громадської та прирівняної до неї території -700м;

- Охоронна зона повітряної лінії електропередач 150 кВ-25м в оби два боки  від крайнього дроту, при умові його невідхиленного положення;

- Охоронна зона повітряної лінії електропередач 330 кВ-30м в оби два боки  від крайнього дроту, при умові його невідхиленного положення;

- Охоронна зона кабельних ліній електропередач до 220кВ влючно-1м в кожен бік.

9.Основні принципи планувально – просторової організації території

Суттєвими факторами, що враховуються при виборі планувально - просторових організації території, є:

- використання території, вільної від забудови і максимально яка не використовується в сільськогосподарських цілях

- наявність транспортної інфраструктури, що забезпечує можливість доставки великогабаритного обладнання до місць його розміщення

- мінімізація використання територій, придатних для господарських цілей

- відсутність об'єктів культурно - історичної спадщини

- дотримання санітарних умов, що забезпечують нормативне видалення об'єктів ВЕУ від населених пунктів і інших місць постійного перебування людей

- мінімальний вплив об'єктів ВЕУ на навколишнє середовище

 

 

 

 

 

- наявність поблизу майданчика розміщення ВЕУ, підстанцій енергосистеми і можливості видачі генерується електроенергії з мінімальними витратами на витрати енергії та мережеве будівництво.

 

10.Житловий фонд та розселення.

Загальна планована чисельність персоналу вітроелектростанції орієнтовно становить 20 осіб. Режим роботи позмінний.

Населення с. Бойове, Малинівка, та ін. може повністю забезпечити трудовими ресурсами потреби ВЕС. Будівництво додаткового житлового фонду не потрібно.

11. Щодо розміщення основних об’єктів обслуговування у складі адміністративно - побутового корпусу передбачені побутові приміщення різного призначення і кімнати прийому їжі. Система соціального і побутового обслуговування знаходиться в  селі Малинівка, в пішохідній доступності від АПК станції.

 

12.Транспортне обслуговування, організація руху транспорту

 і пішоходів, розміщення  автостоянок.

 На території вітроелектростанції передбачено розміщення автостоянок для зберігання службового і особистого автотранспорту. В робочому проекті АПК та ЦПС має бути розроблений розділ  організації дорожнього руху на території підприємства.

ДПТ передбачена схема руху технологічного транспорту і будівельної техніки по запроектованим дорогам.

13. Інженерне забезпечення, розміщення інженерних мереж, споруд

Забезпечення водою передбачається  від свердловини в межах нормативного водозабезпечення всього обслуговуючого персоналу -  20 чол.  х 300 л = 6,0 м3. На час будівництва передбачено користування привозною водою.

Водовідведення господарсько - побутових стоків, вирішується локальної схемою каналізації з очищенням через септик з додатковою біоустановкою , в обсязі  - 5,0 м3 / добу.

Електрозабезпечення об'єктів на період будівництва передбачено від існуючої ЛЕП - 10 кВ, при виданих технічних умов на        кВт в точці підключення. Крім того об'єкти забезпечені дизельгенераторами.

 

            

 

 

 

 

Опалення підсобних і господарських приміщень, забезпечуються проектним автономним електропостачанням.

На території Нікольського району розташовані такі об’єкти ВЕС: ВЕУ 5,6 МВт -45 шт., ПС 35/50 МВт -1шт., ПС 35/100 МВт -1 шт., ВЛ 150 кВ, кабельні лінії 35 кВ, будівля АПК, ЦПС і будівельне містечко, технологічні (польові) дороги.

 

 

 

 

 

Силові кабелі 35 кВ кабелі від вітрогенераторів до ПС прокладаються уздовж полезахисних смуг в грунті на глибині не менше 1 метра.

Реалізація проекту вимагає будівництва під'їзних доріг та проїздів, необхідних для доставки устаткування і подальшої  його експлуатації.

Розміщення кабелів і вітрогенераторів, виконується при максимальному збереженні зелених насаджень.

Детальним  планом прийнято охорону зону   кожної  ВЕУ  V150-5,6 МWTM - 400 метрів, враховуючи рекомендації УДК 614.7:621.314 Гігієна планування і забудови населених місць «Розвиток вітроенергетики та гігієничні проблеми щодо розміщення, будівництва та експлуатації вітрових електростанцій в Україні» та досвід проектування ВЕС в Україні.

Враховуючи  відомі випробування обладнання  фірми-виробника Vestas на відстані 700 м від ВЕУ еквівалентний рівень шуму звукового діапазону частот відповідає допустимим нормам як для території житлової забудови (45 дБА) та території, прилеглої до будівель санаторіїв і лікарень (35 дБА), так і практично для житлових приміщень (30 дБА) для нічного часу доби за СН М93077-84, приймаємо СЗЗ -700м.

 

 

    14.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інженерна підготовка та інженерний захист території, використання підземного простору.

Вітрогенератори є спорудами баштового типу. Секції башти, генератор і інші елементи входять до складу поставок заводського обладнання компанії виробника .

Нижня секція вежі встановлюється на попередньо підготовлений залізобетонний  фундамент. Схеми фундаментів і монтажних майданчиків вітрогенераторів, розроблені у відповідності з регламентом компанії - виробника і приведені на відповідних робочих кресленнях.

Асфальтобетонні дороги загального користування, задіяні в будівельному процесі, так само як і на сільськогосподарських землях, попередньо повинні бути підготовлені для проходження техніки та механізмів при високих навантаженнях.

Всі технологічні дороги мають тверде покриття див. креслення 7 графічної частини.

Розміри і радіуси поворотів цих доріг, повинні забезпечувати вільне маневрування спецтехніки, що використовується для доставки і монтажу конструктивних елементів вітрогенераторів.

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

 

 

Перед початком будівництва на всіх ділянках будівництва , згідно проекту рекультивації, знімається поверхневий шар родючого грунту, з складування для подальшого використання.

Для захисту електрокабелів від механічних пошкоджень, передбачається установка попереджувальних покажчиків кабельних трас і перекриття траншей залізобетонними плитами.

 

 

15. Комплексний благоустрій та озеленення території.

 Аналіз матеріалів геодезичної зйомки дозволяє врахувати при інженерній підготовці, особливості сформованого природного рельєфу місцевості, вирішити питання відводу поверхневої дощової води від будівель і споруд, кабельних трас, благоустрій.

Крім того, біля будівель АПК  і господарських територіях, облаштовуються автостоянки, місця відпочинку, пішохідні доріжки, малі архітектурні форми і оформляються зелені декоративні насадження та організовується вивіз сміття.

 

 

 

 

16. Розділ «Охорона природного навколишнього середовища»

Звіт про стратегічну екологічну оцінку

до проекту  містобудівної документації «Детальний план території для будівництва об’єктів вітрової електростанції  потужністю 800 МВт на земельній ділянці орієнтовною площею 3750га, розтащованій на території Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів»

 

 

Передумови

 

З 12 жовтня 2018 року в Україні введено в дію Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», який визначає необхідність здійснення процедури стратегічної екологічної оцінки для документів державного планування у встановленому законодавством порядку.

Стратегічна екологічна оцінка (далі – СЕО) – це інструмент стратегічного планування, направлений на включення екологічних пріоритетів в програми, плани, політики.

Досвід багатьох країн продемонстрував високу ефективність СЕО як інструмента планування, що сприяє якості розроблюваних планів, програм, стратегій тощо.

Метою СЕО є забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища та сприяння інтеграції екологічних міркувань у підготовку планів з метою просування сталого розвитку. Це системний інструмент оцінки, який підтримує та інформує про процес прийняття рішень.

Перше завдання було визначити обсяг (скоупінг) стратегічної екологічної оцінки та ключові екологічні проблеми,  коло органів влади, які братимуть участь у консультаціях, та зацікавлених сторін і необхідного ступеня залучення громадськості до консультацій і участі у СЕО.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ "Охорона навколишнього природного середовища".

25.10.2019 року на сайті Нікольської районної державної адміністрації Донецької області  та в газеті «Заря Приазовья» №87 (3 стор.) опубліковано заяву «Про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки до проекту містобудівної документації «Детальний план території для будівництва об’єктів вітрової електростанції  потужністю 800 МВт на земельній ділянці орієнтовною площею 3750га, розтащованій на території Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів», далі – (Детальний план) (далі – заява). До 09.11.2019 року приймались зауваження і пропозиції до заяви. Проте зауважень та пропозицій не надходило.

В рамках процедури СЕО Нікольською районною державною адміністрацією було направлено заяву до Департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА та Департаменту екології та природних ресурсів ОДА.

Департаментом екології та природних ресурсів Донецької ОДА був надісланий лист  від   12.11.2019р. про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки і проходження процедури СЕО. При розробці СЕО враховані всі пропозиції та зауваження зазначені в цьому листі.

 

 

 

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

 

 

 

 

 

Звіт

1)  Зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування:

Детальний план території для будівництва об’єктів вітрової електростанції  потужністю 800 МВт на земельній ділянці орієнтовною площею 3750га, розташованій на території Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (далі Детальний план) розробляється на підставі розпорядження  голови Нікольської районної державної адміністрації Донецької області № 266 від 18.09.2019 р. «Про розроблення детального плану території для будівництва об'єктів вітроелектростанції».

Метою будівництва вітроелектростанції є генерування екологічно чистої електроенергії за рахунок енергії вітру з її подальшим постачанням до Єдиної енергетичної системи України.

Детальний план є містобудівною документацією місцевого рівня, яка визначає функціональне призначення, параметри забудови та використання території з метою розміщення об’єктів будівництва, формування принципів планувальної організації забудови, визначення планувальних обмежень  використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства, з метою залучення інвестицій згідно інтересів територіальної громади, заходів щодо реалізації містобудівної політики розвитку території району, згідно з п.4.1. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;  визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок.

При розроблені детального плану враховуються:

-         Схема планування території Донецької області,

-         інформація земельного кадастру,

-         матеріали надані замовником містобудівної документації про визначення та врахування державних та регіональних інтересів під час розроблення детального плану території;

- Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року;

- Національна стратегія управління відходами в Україні на період до 2030 року;

- Програма поводження з відходами в Донецькій області на 2016 -2020 роки;

- Програма «Чисте повітря Донеччини 2018 – 2020 роки та прогноз до 2030 року» ;

- Регіональна програма формування та розвитку екологічної мережі в Донецькій області на період 2019 – 2022 роки;

- Регіональна доповідь про стан навколишнього середовища в Донецькій області.

 

2) Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень):

Донецька область займає головне місце в економічному потенціалі України. На її території створена потужна техносфера, що включає понад 1100 значних промислових підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, тяжкого машинобудування та будівельних матеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин. Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури в поєднанні із значною щільністю населення створили величезне навантаження на біосферу – найбільшу в Україні і Європі. Сьогодні на території Донецької області, яка становить лише 4,4 відсотка від загальної площі України, зосереджена п’ята частина промислового потенціалу нашої держави, 78 відсотків якого припадає на екологічно небезпечні виробництва металургійної та видобувної галузей, виробництво електроенергії й виробництво коксу. Підприємства саме цих галузей найнегативніше впливають на довкілля.

Ситуація з інтенсивним забрудненням повітряного басейну Донецької області складалася в процесі становлення і розвитку промисловості протягом минулих десятирічь. При будівництві і експлуатації промислових об'єктів екологічному аспекту приділялася дуже незначна увага, незважаючи на те, що концентрація промисловості в Донецькій області є найбільш високою на території України. Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються підприємства металургії, теплові електростанції та підприємства вугільної промисловості. Отже найбільше забруднення атмосферного повітря спостерігається саме в тих містах та районах, де розташовані підприємства цих видів діяльності. Зокрема, у м. Маріуполь всього викинуто 257,3 тис. т.; м. Харцизьк – 53,7 тис. т; м. Єнакієве – 42,7 тис. т; м. Курахове – 126,4 тис. т; м. Слов’янськ – 0,4 тис. т.

Однією з основних причин надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є моральне старіння та фізичне зношення технологічного та пилогазоочисного устаткування, що не відповідає сучасним вимогам щодо забезпечення встановлених законодавством нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також залишається гострою проблемою зменшення викидів доменних печей, будування споруд очищення викидів ливарних дворів, міжконусних просторів, підбункерних приміщень та скіпових ям на металургійних підприємствах.

На ТЕСах Донецької області рівень ефективності роботи очисних споруд не забезпечує зниження рівня викидів до нормативних величин з речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом. На даний час на деяких теплових електростанція встановлюються пилогазоочисне обладнання та проводяться модернізація енергоблоків.

 

Погіршення стану здоров’я населення, високі показники смертності осіб працездатного віку, зменшення середньої тривалості життя, нерівність у доступності медичної допомоги призводять до об’єктивного збільшення потреби у медичній допомозі, яку існуюча система охорони здоров’я задовольнити не в змозі.

Моніторинг медичної ситуації показує несприятливий фон: погіршується стан здоров’я дітей, росте тяга до шкідливих звичок, багато часу витрачається на комп’ютер і телевізор і мало на фізичні заняття та перебування на свіжому повітрі. Питання виховання здорового покоління набуває все більшої гостроти.

Система охорони здоров’я Нікольського району не забезпечує у повному обсязі потреби населення у доступній, високоякісній та ефективній медичній допомозі. Реформи, які проводяться у сфері охорони здоров’я направлені на підняття на значно вищий рівень матеріально-технічної, діагностичної та лікувальної бази в медичній галузі, проведення реконструкції та ремонту наявних приміщень, забезпечення сучасним медичним обладнанням, інструментами та створення необхідних умов для комфортного перебування пацієнтів.

Основними шляхами розв’язання проблем є:

— пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги;

— удосконалення надання невідкладної медичної допомоги населенню району;

— укріплення та оновлення матеріально-технічної бази;

— поліпшення забезпечення кваліфікованими медичними кадрами;

— фінансування закупівлі сучасного медичного обладнання та матеріальній мотивації праці медичних працівників;

— забезпечення належного фінансування потреб первинної ланки;

— зменшення викидів забруднюючих речовин.

З метою вирішення складних екологічних проблем області, в тому числі поліпшення ситуації щодо охорони атмосферного повітря, в Донецькій області розроблено та впроваджуються низка програм і заходів.

В  містах  Донецької  області,  де  рівні  забруднення  атмосферного  повітря перевищують  нормативні,  відповідно  до  рішення  спільного  засідання  колегій Донецької  обласної  державної  адміністрації  та  Мінприроди  України  від 26.03.04  р. розробляються  програми оздоровлення  атмосферного  повітря  міст. На  сьогодні  місцевими  органами  влади  затверджено  програму  в  місті Маріуполь.

Розділом  «Охорона  навколишнього  природного  середовища»  Програми економічного та соціального розвитку Донецької області на 2018  рік та основні напрями розвитку на 2019 та 2020 роки передбачено виконання 13 заходів щодо охорони атмосферного повітря.

З  метою  збереження  сприятливого  стану  атмосферного  повітря,  його поліпшення  й  відновлення,  запобігання  й  зниження  рівня  забруднення та  впливу  на  нього  хімічних  сполук,  фізичних  і  біологічних  чинників  було затверджено  програму  «Чисте  повітря  Донеччини  2018-2020  роки  та  прогноз до  2030  року»,  розпорядження  голови  обласної  державної  адміністрації, керівника  обласної  військово-цивільної  адміністрації  від  28.12.2018  року № 1571/5-18.

Одним з основних засобів досягнення цієї стратегічної мети є стабілізація та поступове покращення стану атмосферного повітря, а також координація дій органів  влади  та  суб’єктів  господарської  діяльності  з  питань  забруднення атмосферного повітря області. Програмою  визначені  заходи,  спрямовані  на  зниження  викидів забруднюючих  речовин  в  атмосферне  повітря  стаціонарними  джерелами підприємств-основних забруднювачів області.

Одним  з  найважливіших  напрямків  діяльності  в  сфері  охорони

навколишнього  природного  середовища  є  моніторинг  довкілля  та  надання достовірної  екологічної  інформації  про  стан  навколишнього  природного середовища.  З  2016  року  департаментом  екології  та  природних  ресурсів Донецької  облдержадміністрації  проваджується  автоматизована  система моніторингу  довкілля  на  території  Донецької  області.  Протягом  наступних років  департаментом  поступово  впроваджувалась  автоматизованої  системи моніторингу на території області по різним напрямкам.

Основними завданнями системи моніторингу є:

- проведення систематичних спостережень, збирання та збереження даних про стан навколишнього природного середовища;

-  створення  та  ведення  банків  даних  і  забезпечення  інформаційного обміну;

-  аналіз інформації, оцінка стану навколишнього природного середовищаі впливу на нього факторів забруднення, прогнозування змін та інформаційно -аналітична  підтримка  прийняття  рішень  з  питань  охорони  навколишнього природного  середовища,  раціонального  використання  природних  ресурсів  та екологічної безпеки;

-  удосконалення нормативного, методичного  та технічного  забезпечення збирання, збереження, оброблення та аналізу даних; 

-  забезпечення достовірності інформації, що надається органам державної влади  та  органам  місцевого  самоврядування,  громадським  і  міжнародним організаціям.

Об'єктами  системи  моніторингу  є  атмосферне  повітря,  води,  біологічне різноманіття,  ліси,  землі,  поводження  з  відходами,  фізичні  фактори  впливу, геологічне середовище.

Виконання  завдань  Програми  повинно  проводитись  з  урахуванням

рекомендацій  Європейської  економічної  комісії  ООН  та  Директив

Європейського  союзу,  які  імплементуються  на  теперішній  час  в  Україні, зокрема  Директива  2008/50/ЄC  Європейського  Парламенту  та  Ради від 21 травня  2008 року  «Про  якість  атмосферного повітря  та чистіше  повітря для Європи», Директива 2004/107/ЄС щодо миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних  ароматичних  вуглеводнів  у  навколишньому  повітрі,  Директива 2000/60/ЄС  Європейського  Парламенту  та  Ради  від  23.10.2000  «Про встановлення рамок діяльності співтовариства у сфері водної політики».

Закон  «Про  оцінку  впливу  на  довкілля»  прийнято 23.05.2017  (введено  в дію  18.12.2017),  натомість  Закону  України  «Про  екологічну  експертизу»,  що втратив чинність.

Відповідно  до  частини  першої  статті  3  здійснення  оцінки  впливу

на  довкілля  є  обов`язковим  у  процесі  прийняття  рішень  про  провадження планової  діяльності,  визначеної  частинами  другої  і  третьою  статті  3  цього Закону.  Така  планована  діяльність  підлягає  оцінці  впливу  на  довкілля  до прийняття рішень про провадження планованої діяльності. Згідно  пункту  3  статті  1  Закону  планована  діяльність  –  планована господарська  діяльність,  що  включає  будівництво,  реконструкцію,  технічнепереоснащення,  розширення,  перепрофілювання,  ліквідацію  (демонтаж) об’єктів, інші втручання в природне середовище.

Програма економічного і соціального розвитку Донецької області на 2019 рік  та  основні  напрями  розвитку  на  2019  та  2020  роки  (далі  –  Програма), затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 30.01.2018 № 119/5-18 (із змінами).Розділом  «Охорона  навколишнього  природного  середовища»  Програми передбачені  найбільш  пріоритетні  заходи  щодо  забезпечення  екологічної безпеки,  відтворення  та  підтримання  у  належному  стані  природних  ресурсів області. Метою програми є забезпечення екологічної безпеки шляхом розробки та  реалізації  природоохоронних  та  ресурсозберігаючих  проектів,  мобілізації матеріальних  і  фінансових  ресурсів,  координації  дій  органів  влади  і  суб’єктівгосподарювання, формування і виконання конкретних заходів, спрямованих на усунення  та  пом’якшення  дії  чинників,  шкідливих  для  навколишнього природного середовища та здоров’я населення. Реалізація цієї мети дозволить стабілізувати та знизити вміст  шкідливих речовин  у  водоймищах,  атмосферному  повітрі,  ґрунтах  до  гранично допустимих показників, забезпечити збереження і відновлення біорізноманіття на  території  області,  раціональне  використання  і  відтворення  природних ресурсів.

Зростаючий  вплив людської  діяльності  на  довкілля  викликає  все більше негативних  змін  в  навколишньому  природному  середовищі.  Питання  охорони довкілля  вже  давно  набули  глобального  значення,  у  зв’язку  з  чим  виникла потреба  розробки  ефективних  міжнародних  механізмів  взаємодії,  координації спільних  зусиль,  які  б  забезпечували  розумне  використання  ресурсів планети, їхню охорону, сприяли збереженню екологічної рівноваги.Запорукою стабільного і сталого розвитку України є консолідація навколо європейських цінностей та стандартів у різних сферах  життєдіяльності людини, зокрема і в природоохоронній. Співробітництво в галузі охорони довкілля має гарантувати  створення  безпечного  і  сприятливого  для  людини загальноєвропейського екологічного простору.Однією  із  пріоритетних  задач  органів  державної  влади  є  налагодження конструктивних  стосунків  із  закордонними  колегами,  а  також  організаціями, діючими  на  міжнародному  рівні.  Серед  напрямків  співпраці  для  Донецької області  особливий  інтерес  становить  залучення  екологічно  чистих  технологій та  обладнання  для  захисту  навколишнього  природного  середовища,  обмін досвідом вирішення актуальних екологічних проблем.

 

Проект містобудівної документації Детальний план після розгляду та затвердження у встановленому порядку має бути основним керівним документом, який визначає функціональне призначення території та подальших стадій проектування, реконструкції та будівництва об’єктів, інженерних мереж і споруд, благоустрою території.

Якщо документ державного планування ДПТ  буде затверджено зміни стану довкілля та здоров’я людей не відбудуться.

Електроенергетична галузь Донецької області є базовою в економіці, від її функціонування залежить ефективність роботи промислового комплексу та забезпечення необхідних умов для соціально-побутового сектору. Енергетична промисловість області представлена 6 тепловими електростанціями , з яких 3 ТЕС знаходяться на підконтрольній українській владі території (Курахівська, Вуглегірська та Слов’янська ТЕС). Теплові електростанції працюють на вугіллі та являються значним джерелом забруднення природного середовища. Альтернативою ТЕС можуть стати вітрові електростанції.

Будівництво потужної ВЕС на території району, крім створення нових робочих місць, сприятиме надходженню коштів в районний бюджет.

Характерною прикметою сучасної енергетики України та її регіонів є її рух в напрямку розвитку екологічно чистої енергетики на базі нетрадиційних, відновлюваних джерел енергії. Альтернативна енергетика покликана сприяти вирішенню двох важливих проблем – енергоефективності та екологічної безпеки. Враховуючи те, що особливої актуальності дана проблема набуває для промислово-розвинених регіонів України з високими показниками енергоємності, до яких належить і Донецька область,.

Для вирішення складного енергетичного питання Україні необхідно буде вжити всебічних заходів, зокрема, щоб забезпечити ведення екологічно сталої практики. Найбільш вірогідно розвивати в країні такі галузі відновлюваної енергетики як вітрова, сонячна, геотермальна енергетика, використання біомаси та малі ГЕС. Належна структура відновлюваної енергетики дозволить скоротити значну частину загального попиту України на природний газ, який споживається в електроенергетиці.

 

3) Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

Нікольський район розташований на площі 1.2 тис.кв.км. і складається із 43 населених пунктів, в яких мешкає близько 30 тис.осіб.

       Клімат – помірно-континентальний, середньорічна температура повітря складає + 9˚С. Максимальна температура повітря (вище + 35˚С) спостерігається з травня до жовтня. Район відноситься до зони недостатнього зволоження. Середньорічна кількість опадів складає 400-450 мм. Ріки Нікольського району (Кальчик, Темрюк, Каратиш, Калець, Сухий Калець, Берда) впадають в Азовське море. Природні джерела не здатні забезпечити район водою, тому її накопичують у ставках та водосховищах для зрошення та риборозведення.

       Основні сільськогосподарські культури, які вирощуються у районі: пшениця, кукурудза та соняшник.

       Корисні копалини : У 1975 році у Нікольському районі відкрито родовище амфіболітів (с.Садове). Амфіболіт використовується як облицювальний матеріал. Важливою сировиною для керамічної, хімічної та металургійної промисловості є каоліни. Катеринівське родовище лужних каолінів розташоване на землях Малоянисольської сільської ради поблизу с.Катеринівка.

Сільське господарство є пріоритетною галуззю в економіці Нікольського району, має важливе значення для забезпечення сталого соціального та економічного розвитку.

Однією з найгостріших екологічних проблем в Донецькій області є проблема поводження з відходами. Накопичені в області у великих обсягах промислові відходи чинять на навколишнє природне середовище техногенний вплив. Площа земель, зайнятих відходами, близько 2 % території області. Відносно загальноукраїнських обсягів в Донецькій області утворюється 6,8 % відходів.

Схема санітарного очищення населених пунктів району стала основою для розробки Програми поводження з побутовими відходами у Нікольському районі на 2018-2020 роки та  комплексного підходу до вирішення проблеми видалення відходів у всіх населених пунктах району, затверджена рішенням Нікольської районної ради від 23.02.2018 № 7/27-444.
Програмою поводження з відходами передбачено запровадження збирання та вивезення побутових відходів на планово-регулярній основі, оновлення парку контейнерів та сміттєвозів з урахуванням поступового впровадження роздільного збору відходів, ліквідація стихійних звалищ на території району, вивезення відходів на полігон до міста Маріуполь. протягом 2018 року велась робота по виконання цих заходів.

Сільськими радами здійснені заходи з озеленення населених пунктів.

В результаті планованої діяльності не буде помітно порушено стан довкілля, умови життєдіяльності населення та стан його здоров’я на територіях, які зазнають впливу планованої діяльності. Цей стан охарактеризовано у п. 2. Певні фактори впливу на навколишнє середовище будуть існувати і вони охарактеризовані далі (див. п. 6 опис наслідків для довкілля).

 

4) Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

 

Відповідна територія детального плану не належить до територій з  природоохоронним статусом.

На  південь від території детального плану, біля села Малинівка розташований лісовий заказник місцевого значення «Азовська дача», який належить до територій заповідного фонду Донецької області. У 1984 році рішенням Донецької ради народних депутатів Нікольський ліс отримав статус лісового заказника місцевого значення.

Реалізація Проекту будівництва ВЕС спроможна забезпечити суттєві соціально-економічні переваги мешканцям району. Загальна стабілізація генерації і постачання електроенергії призведе до зниження ризиків коливань частоти струму і ризиків відключень. Це, в свою чергу, дозволить більш широке використання всіх видів електричного обладнання у промисловості і господарської діяльності, що веде до економічного розвитку регіону в цілому і створення нових робочих місць, а у побутових споживачів – використання побутових приладів, комп'ютерів тощо.

Переваги використання технологій ВДЕ, зокрема, вітроенергетичної, не

обмежується традиційним розумінням “екологічно чистої технології. Зокрема, ВЕС відносяться до об'єктів, що не використовують воду під час експлуатації на протилежність до АЕС. Крім того, до найбільших користувачів водних ресурсів в області відносяться і теплоенергостанції.

Завдяки ВДЕ вдасться уникнути і витрат, пов'язаних із охороною

навколишнього середовища, які мають місце при традиційному виробленні

електроенергії, включаючи негативні наслідки для здоров'я місцевого населення у зв'язку із забрудненою атмосферою, збитки, що наносяться природному і антропогенному середовищу кислотними дощами, й проблеми здоров'я і безпеки, пов'язані із радіаційним випромінюванням, як наприклад у випадку з атомними станціями. Вітроенергетичні технології є провідним інструментом у запобіганні змін клімату. Сьогодні цей факт є загальновизнаним в світі.

У разі відхилення Проекту, для забезпечення зростання

електроспоживання в регіоні, запропоновану ВЕС потрібно буде замінити іншим енергооб'єктом. В такому випадку, ряд вищевказаних негативних впливів таких, наприклад, як: візуальний вплив на ландшафт, вплив на птахів, використання землі під установку обладнання і т.д. залишаться. Однак, будівництво та експлуатація енергогенеруючого об'єкту традиційної енергетики викличе ряд інших негативних впливів: зросте споживання води, збільшаться викиди в атмосферу забруднюючих речовин, утворення відходів, скидання стічних вод, зросте навантаження на бюджет у зв'язку з необхідністю закупівлі імпортних енергоносіїв, тощо.

 

5) Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування:

 

Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, передбачають дотримання діючих держаних норм і правил проектування та відповідність міжнародним нормам та домовленостям.

Згідно  статті 3 частини 3 закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вітрові парки, вітрові електростанції, що мають дві і більше турбіни або висота яких становить 50 метрів і більше належать до Другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати  вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. На стадії робочого проекту має бути розроблений цей розділ проекту та пройдена відповідна процедура реєстрації, оприлюднення, розгляду, громадські обговорення та отримання висновку відповідного органу про оцінку впливу на довкілля.

На міжнародному рівні у контексті захисту території басейну морів, лиманів та  рік, слід керуватися Водною рамковою директивою, ця Директива спрямована на підтримання  і  вдосконалення водного   середовища   у Європейському Співтоваристві.  Ця  мета  безпосередньо стосується якості відповідних вод. Не зважаючи на те,що долини річок Солона, Камишуватка та мокра Білосарайка не виходить за межі нашої країни, проектні рішення мають відповідати  основним принципам цієї директиви. Ефективна і послідовна водна  політика  має  враховувати уразливість  водних  екосистем,  розташованих  поблизу узберіжжя і гирла або у  затоках  чи  відносно  закритих  морях,  оскільки  їх рівновага сильно залежить від якості внутрішніх вод, що впадають у них. Охорона стану води у межах басейнів річок створить економічні вигоди,  сприяючи  захисту  популяцій  риб,  включаючи  прибережні популяції. 
 

До зобов’язань у сфері охорони довкілля встановлені на міжнародному рівні належать дотримання  вимог  Бернської та Рамсарської Конвенцій .

29 жовтня 1996 року, із певними застереженнями до Сторін Бернської Конвенції приєдналася і Україна. Для нашої країни Конвенція набрала чинності 1 травня 1999 року. Україна, приєднавшись до держав-сторін Конвенції, зобов’язалась здійснювати заходи з охорони видів та оселищ, в тому числі і шляхом створення Смарагдової мережі.

З 13 природоохоронних територій Донеччини, що зберігають свій статус з 1928 року і до нашого часу, 11 — увійшли до Смарагдової мережі

 Територія детального плану не потрапляє до зони впливу Смарагдової мережі, а також Рамсарських угіддь, що охороняються відповідно до Рамсарської конвенції.

6) Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків.

Можливі наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:

 - Клімат і мікроклімат — відсутні;

 - Повітряне середовище:

На етапі експлуатації  ВЕС забруднення повітряного басейну вибросами забруднюючих речовин практично виключено, з огляду на те, що під час роботи ВЕС не відбувається спалювання ніяких речовин. Можливий вплив на якість повітря є дуже низькими.

Фізична конструкція турбіни жодним чином не впливає на повітряні маси в безвітряну погоду з очевидної̈ причини - через відсутність циркуляції̈ повітряних мас. Робота турбін залежить від наявності вітрового потоку, ротор турбіни починає рухатися при швидкості вітру від 3 м/с. Вітрова турбіна в робочому режимі змінює силу і напрям повітряного потоку, однак, немає підстав розцінювати ці зміни як значні

Впливи, що виникають при експлуатації і техобслуговуванні ВЕС:

Вітрова турбіна в робочому режимі змінює силу і напрям повітряного потоку, однак, немає підстав розцінювати ці зміни як значні. У приміщенні адміністративно-побутового комплексу з диспетчерським пунктом, до яких входить виробничий корпус, призначений для випробування, сервісного ослуговування й ремонту ВЕУ, в основному використовується аварійна вентиляція, яка спрямована на усунення надмірно високої температури екологічно безпечного технологічного обладнання (панелі з лічильниками і мікропроцесорами тощо).

Під час проведення будівельних робіт, основний вплив на стан забруднення повітряного басейну буде пов'язано з викидами забруднюючих речовин в складі відпрацьованих газів автотранспортної і будівельно-монтажної техніки, а також з запиленням повітря при розвантаженні-вивантаженні сипучих матеріалів, рухом транспортних засобів, що перевозять сипучі матеріали, бетон, обладнання, а також під час проведення електрозварювальних робіт.

Будівельні роботи, як правило, включають в себе використання бензинових або дизельних транспортних засобів і устаткування. Під час роботи таких транспортних засобів і устаткування відбуваються викиди СО, NOx, SO2, вуглеводнів і твердих частинок. Під час будівництва ВЕС високих рівнів забруднення населених пунктів створюватися не буде. Це пояснюється, в першу чергу, достатньою віддаленістю об'єктів будівництва від територій населених пунктів. Також велике значення має той факт, що різноманітні технологічні процеси будуть розосереджені на великій території.

Вплив летючого пилу на якість повітря під час будівництва і виведення з експлуатації ВЕС оцінюється як низький, короткостроковий, прямий негативний вплив. Вплив транспортних засобів та будівельного устаткування на якість повітря під час будівництва і виведення з експлуатації оцінюється як низький, короткостроковий, прямий, негативний вплив. Вплив транспортних засобів та устаткування на якість повітря під час експлуатації та технічного обслуговування ВЕС оцінюється як незначний.

Генерування електроенергії на ВЕС відбувається без викидів СО2 в атмосферу. Використання вітроенергетичної̈ технології̈ є дієвим інструментом у боротьбі зі зміною клімату.

-Ґрунт є вразливим реципієнтом навколишнього середовища.

Чисельні наукові дослідження як вітчизняних так і закордонних вчених, та практичний досвід експлуатації комплексів вітроагрегатів, вказують на безперечні позитивні результати в захисті ґрунтів від вітрової ерозії.

Метеорологічні дослідження виконані в період з грудня 2014р. по квітень 2017р. німецькою компанією  «Deutsche WindGuard Consulting GmbH» на території Ботіївської та Приморсько-Посадської сільських рад

в Запорізькій області зафіксували не тільки великий природний вітровий потенціал для будівництва вітроелектростанції, но і вказали на суто небезпечний розвиток проявів вітрової ерозії, коли середня річна швидкість вітру становить по рокам:

2014—8,84 м/сек

2015 – 7,77 м/сек

2016 – 7,56 м/сек

2017 – 7,06 м/сек

∑ загальна – 7,55 м/сек.

Відповідні дані показників вітрових вимірювань з урахуванням неконтрольованого знищення полезахисних смуг, як природними так і людськими факторами показують необхідність застосування комплексних заходів направлених на припинення руйнівних проявів вітрової ерозії.

При роботі вітрового агрегату використовується невеличкий приземний шар повітряних мас (порядку 100-150м.) з екрануючим впливом як на підвищеній території з висотою порядку 100-150 м., що дієво зменшує вітрову ерозію ґрунту.

Вітрові агрегати відбирають до 50% існуючого вітрового потоку, що обумовлює виникнення екрануючого впливу в районі розміщення вітрового парку, після чого енергія вітрового потоку відновлюється на відстані 10-20 діаметрів лопаті вітрових агрегатів, тобто в нашому випадку середній річний показник сили вітру буде складати не 7,55 м/сек, а в два рази менше, а саме орієнтовно біля 3,7 м/сек, що є суттєвим зменшенням для прояву вітрової ерозії. 

Основний вплив на ґрунти та геологію, ймовірно, виникне в ході підготовки майданчиків під ВЕУ і доріг в ході будівельних робіт. У дуже малому ступені, деякі наслідки можуть виникнути на етапах експлуатації і технічного обслуговування ВЕС.

Територія ДПТ знаходиться в основному на землях які раніше мали несільськогосподарське призначення, і ділянки з травою або чагарниками, які потрібно буде видалити є незначними. Крім того, завдяки тому, що територія проекту має плоску поверхню, зливові стоки не створюють проблеми.

Виїмка ґрунту є необхідною для будівництва фундаментів ВЕУ, електричних опор і фундаментів трансформаторної підстанції. Але загальна площа, де проводитимуться земельні роботи, є невеликою. Покриття ґрунту бетоном буде відбуватися при будівництві фундаментів ВЕУ, опор повітряної лінії електропередачі, фундаменту підстанції, реконструкції дорог. Площа цієї поверхні - невелика.

В процесі будівництва і виведення ВЕС з експлуатації, може статися забруднення ґрунту в результаті використання, неправильного поводження і розливу небезпечних матеріалів, таких як ізоляційні масла, фарби, паливо та інші токсичні речовини, які можуть використовуватися під час будівельних робіт. Забруднення ґрунту також може бути результатом витоку паливно-мастильних матеріалів з транспортних засобів і устаткування. Подібний ризик існує для будь-якого будівництва. Площа поверхні, яка може бути забруднена є малою. Вплив від забруднення ґрунту небезпечними матеріалами оцінюється як низький, довгостроковий, негативний вплив.

Вплив від забруднення ґрунту під час роботи ВЕС оцінюється як низький, прямий, довгостроковий, негативний вплив.

        - Водні ресурси.  По територію детального плану течуть річки Комишуватка та Мокра Білосарайка. Вразливість цих водойм до змін, пов’язаних з реалізацією проекту, була оцінена як низька.

Будівництво та експлуатація ВЕС не передбачає будь-якого довгострокового впливу на поверхневі або ґрунтові водні ресурси.

Відповідно до Водного кодексу України вздовж морів, лиманів встановлюється 2 км захисна смуга, яка обмежує ведення господарської діяльності, крім випадків обумовлених статтею 90, згідно з якою “прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів може використовуватися ... тільки для будівництва об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль..і об’єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії. Територія розташування ВЕС знаходиться на відстані більш ніж 10 км від Азовського моря.

 

 

-Акустичний вплив:

Шум, який випромінюється вітротурбогенератором, може бути умовно поділений на механічний, джерелом якого є електричний

генератор та інші механічні елементи ВЕУ, та аеродинамічний, що створюється в результаті обтікання потоків повітря навколо профілю лопатей, обертання ротора та лопатей, генеруючи шум в звуковому діапазоні частот. При обертанні ротора та обтіканні повітрям башти ВЕУ випромінюється також шум на частотах інфразвуку (менше 20 Гц).

На рівень шуму, Що створюється ВЕУ та поширюється на прилеглій території, можуть суттєво впливати швидкість вітру та швидкість обертання ротора, аеродинамічні характеристики лопатей, а також вологість повітря, градієнт температур, акустичні характеристики підстилаючої поверхні. Нерівномірність випромінювання звукової енергії

від ВЕУ в просторі, ії рухомість по відношенню до сторін світу залежності від напрямку вітру також можуть впливати на рівень звуку в контрольній точці.

З акустичної точки зору ВЕУ слід розглядати як стаціонарне джерело непостійного широкополосного шуму в звуковому та інфразвуковому діапазонах.

За додатковими орієнтовними розрахунками фахівців НАУ,

виконаними за рекомендацією ДУ «ІГМЕ ім.О.М. Марзєєва НАМНУ» з урахуванням «рози вітрів» для районів розміщення ВЕС, показано, що еквівалентні рівні шуму від вітротурбіни типу Vеѕtаѕ 112-3,0/ 119 будуть

меншими щонайменше на 5-7 дБА за максимальні рівні шуму. Це може свідчити, що на відстані 700 м від ВЕУ еквівалентний рівень шуму звукового діапазону частот відповідатиме допустимим нормам як для території житлової забудови (45 дБА) та території, прилеглої до будівель санаторіїв і лікарень (35 дБА), так і практично для житлових приміщень (30 дБА) для нічного часу доби за СН М93077-84.

За відсутності вихідних для розрахунків даних щодо звукової потужності в інфразвуковому діапазоні частот, створюваної моделями ВЕУ, що розглядаються, оцінку цього фактору здійснено за даними зарубіжних

публікацій стосовно аналогічних моделей ВЕУ МВт-ного класу. Так, максимальні рівні інфразвуку (1/3 октавні спектри шуму) становлять: для моделі Vеѕtаѕ (2 МВт) - 70 дБ (на відстані 118 м), для моделі Сименс

(3,6 МВт) - 62 дБ (на відстані 145 м), що на зазначених відстанях нижче допустимого 1/3-октавного рівня звукового тиску інфразвуку (85 дБ) за СанПин М942-128-4948-89. А відтак, є очевидним, що на відстані

700 м від ВЕУ, безпечній за рівнем шуму в звуковому діапазоні, буде дотримуватися гігієнічний норматив і за рівнем інфразвуку.

Таким Чином, не Дивлячись на певну невизначеність на сьогодні питання розповсюдження звуку від ВЕС та відсутність офіційного затвердження МОЗ України методики акустичних розрахунків, а також не-

однозначність вибору критеріїв гігієнічної оцінки шуму від ВЕС, можна вважати, що відстань в 700 м від ВЕУ є безпечною для населення за шумовим фактором.

При роботі ВЕУ утворюються низькочастотні коливання. Низькочастотні коливання, що передаються через ґрунт, загасають на відстані до 100 м. Відстань від ВЕУ до межі населених пунктів мін.700 м. Тому низькочастотні коливання не чинитимуть вплив на житлові будівлі населених пунктів.

Вітрові турбіни під час роботи не створюють вібрації, яка могла б вплинути на здоров'я людини або навколишнє природне середовище. Рівні інфразвукових частот і вібрації, що виникають завдяки роботи сучасних вітротурбін з лопатями, що обертаються проти вітру, знаходяться на дуже низькому рівні і за межами порога сприйняття, навіть для людей, що знаходяться на майданчику ВЕС, і є особливо чутливими до таких звуків.

-Рівень електричного та магнітного поля:

При експлуатації устаткування ВЕС (вітротурбогенераторів, трансформаторних підстанцій, повітряних і кабельних ліній електропередачі) створюються підвищені рівні електричного та магнітного поля (ЕМП). В межах території ВЕС рівень ЕМП може суттєво змінюватися залежно від розміщення устаткування.

За наведеною в проектах інформацією щодо натурних досліджень ЕМП в районах розміщення ряду діючих зарубіжних ВЕС рівні магнітного поля становлять: в межах території трансформаторної підстанції_від 1 до 66 мГ (або 0,1-6,6 мкТл), під лінією електропередачі 220 кВ -78 мГ (або 7,8 мкТл), на відстані 30 м від лінії електропередачі 330 кВ - від 5 до 50 мГ (або 0,5-5,0

мкТл), перед сталевими дверима башти ВЕУ-0,4 мГ (або 0,04 млТл), навкруги ВЕУ - 0,04 мГ (або 0,004 мкТл) при допустимих рівнях- 833 мГ (10 мкТл); максимальна напруженість електричного поля від лінії електропередачі 220 кВ -3,2 кВ/м, від лінії електропередачі 115 кВ на відстані 30 м -0,7 кВ/м, на відстані 60 м- 0,01 кВ/м (при гігієнічному нормативі для території житлової забудови -1 кВ/м).

Беручи до уваги, що магнітне та електричне поле, яке створюється ВЕС, являє для здоров’я людини можливу небезпеку, в проекті передбачені заходи по захисту людини від впливу зазначених чинників (встанов-

лення необхідних відстаней між джерелом ЕМП і місцем знаходження персоналу ВЕС, екранування окремих джерел ЕМП, розміщення внутрішніх ліній кабельної електромережі під землею). При впровадженні зазначених заходів в місцях знаходження персоналу, на межі території вітрополів та на

межі житлової забудови населених пунктів рівень магнітного поля не буде перевищувати нормативного значення - 10 мкТл, а електричного поля -1кВ/м.

Обгрунтована по фактору шуму відстань 700 м від найближчих ВЕУ до межі житлової забудови прилеглих сільських населених пунктів повністю перекриває СЗЗ по електромагнітному фактору і тим самим захищає населення від впливу електричного і магнітного поля, що створюється об’єктами  ВЕС.

-Ефект миготіння тіні:

Якщо турбіни знаходяться між спостерігачем і сонцем, особливо в ранній або пізній час доби, а також в зимовий час, коли сонячні промені падають під малим кутом, може виникнути стробоскопічний ефект від миготіння тіні, яку лопаті ротору, що рухаються, відкидають на землю або на інші об'єкти. Швидкість миготіння тіні збільшується зі зростанням швидкості обертання ротора ВЕУ. Непокій через миготіння тіні може бути проблемою для місцевих жителів, вікна осель яких виходять на сторону, де розташовані вітротурбіни або місцевих водіїв, які можуть відволікатися під час водіння.

Ефект миготіння тіні пов'язаний з потенційною можливістю викликання епілептичних припадків, через стан, відомий як світлочутлива (фотосенситивна) епілепсія. Частота миготіння, яка може викликати світлочутливу епілепсію варіюється від людини до людини.

Згідно Фонду епілепсії США, тільки частоти вище 10 Гц, можуть викликати епілептичні припадки, і частоти вище 5 Гц можуть викликати припадки світлочутливої епілепсії. Проте, частота миготіння тіні від ВЕУ пов'язана з частотою обертання ротора, що складає близько від 5 до 30 спалахів в секунду, що, зазвичай, призводить до частоти у діапазоні 0,3-1,0 Гц, що є безпечним для людини.

-Розкидання льоду:

Коли температура повітря дорівнює нулю або нижче, на лопатях ВЕУ може утворюватися лід, в результаті чого шматки льоду можуть відколюватися і падати під час руху лопаті за рахунок аеродинамічних і відцентрових сил, або фрагменти льоду можуть падати, коли ВЕУ вимкнена, або працює на холостому ходу без вироблення електроенергії. Така ситуація може призвести до пошкодження або травми.

Результати міжнародних досліджень показують, що найважчі фрагменти льоду, вагою близько 10 кг, падають в безпосередній близькості від вітрової турбіни, в той час як дуже дрібні фрагменти, вагою близько 1 грам, можуть бути віднесені вітром на відстань до 400 м . Радіус розкидання льоду залежить від погоди і особливо вітру, від вимірювальної апаратури системи управління вітровою турбіною

Обмерзання ВЕУ виникає лише кілька днів на рік у період екстремальних зимових умов. Саме у ці дні відшарування льоду з лопаті, що трапилось в певний час і в певному місці, може призвести до удару, за умови необхідної швидкості і напряму вітру. Тому можна вважати, що ризик створення такої ситуації дуже низький.

Для ВЕС, що передбачена детальним планом відстань, на яку може статися розкидання льоду знаходиться в радіусі до 400 м навколо ВЕУ, запланованої до встановлення на майданчиках ВЕС.

Середньорічна температура повітря у районі розташування ВЕС коливається в межах + 9,4°С до + 9,6°С. Зима коротка, помірнохолодна, м’яка, з частими відлигами, значні морози бувають рідко. Середня температура повітря найхолоднішого (січня) місяця –3,2°С. У цих кліматичних умовах, обмерзання вітрових турбін є малоймовірним. Крім того, у зоні ризику навколо ВЕУ немає будівель. Однак, поблизу майданчика ВЕС знаходяться сільськогосподарські угіддя, де час від часу працюють фермери.

-Орнітофауна:

Інвестором ДПТ під розташування  ВЕС були замовлені «Обстеження орнітологічної ситуації» в серпні 2019р.

Для обстеження території планованої ВЕС використовувався трансектний метод, який включає як пішохідні так і автомобільні обліки птахів. Площа, охоплена обліками птахів, дорівнювала не менше 80% для території та її буферних зон, де основною метою було врахувати всі представлені біотопи. Під час обліків фіксувалися всі види птахів, які були зустрінуті на ділянці. Маршрут обліку фіксувався GPS-навігатором. Ширина облікової смуги диференціюється в залежності від:

- особливостей пересування (пішки, на автомобілі), проглядання

біотопу (відкриті біотопи, лісосмуга), особливостей біології видів (скритні,

мешкають у відкритих біотопах), розміру особин,

- освітлення (ясно, хмарно), сезону року (гніздовий, міграційний, зимовий).

Перелік обов’язкових для фіксації параметрів: Дата; Час; Місце; Вид обліку (піший, автомобільний); Вплив погоди на якість обліку (заважає, не заважає); Довжина маршруту в кожному біотопі та загальна; Чисельність кожного виду; Активність птаха; Напрями прольоту мігрантів; Висотні характеристики міграцій і кормових переміщень.

Обладнання. Спостереження проводилося за допомогою біноклів (10-х). Для визначення видової приналежності, статі, віку птахів, а також характеристики зимових та перехідних нарядів, використовували визначник птахів Європи (Collins Bird guide / Second edition, 2009).

Картографія. Обробка географічної інформації проводилася у вільному програмному забезпеченні QGIS. Для кожного маршрутного обліку окремо створюються картосхеми на які наносяться результати обліків і переміщення птахів (транзитні та кормові).

Результати обстеження.

Обстеження проводилося 17 серпня 2019 року з 7 до 15 години на автомобілі. Була сонячна погода, 28оС, південно-східний вітер 5 м/с. Довжина маршруту обліку склала

49.3 км.

У серпні 2019 року на проектованій ВЕС обліковані 16 видів птахів чисельністю 178 особин. Транзитних мігрантів на проектованій території не

виявлено. Перед міграційні кочівлі розпочали здійснювати канюк звичайний та бджолоїдка вичайна, які використовували територію для полювання на комах та гризунів.

Під час досліджень зареєстровано тільки 1 особина луня лучного – Circus pуgargus, виду, який занесений до Червоної книги України.

Всі птахи, які були відмічені на ділянці поруч з ЛЕП 750 кВ, не звертали на неї уваги.

Види птахів:

1 Щиглик (Carduelis carduelis) -10. живлення

2 Боривітер звичайний (Falco tinnunculus) -1 полювання

3 Кам’янка звичайна (Oenanthe oenanthe) -1 живлення

4 Боривітер звичайний(Falco tinnunculus) -1 полювання

5 Плиска жовта (Motacilla flava) -20 живлення

6 Боривітер звичайний (Falco tinnunculus)- 1. сидить на ЛЕП

7 Сойка (Garrulus glandarius) -1 . сидить улісосмузі

8 Костогриз (Coccothraustes coccothraustes) – 2 , сидить у лісосмузі

9 Канюк звичайний (Buteo buteo) – 1, полювання

10 Боривітер звичайний (Falco tinnunculus) -2 , сидять у лісосмузі

 

11 Лунь лучний (Circus pygargus)- 1, полювання

12 Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster)- 10, полювання

13 Жайворонок польовий (Alauda arvensis) -3, живлення у степу

14 Канюк звичайний (Buteo buteo) 1, полювання

15 Щеврик польовий (Anthus campestris) – 4, живлення на полі

16 Сокіл (Falco spp.)-  1 сидить у лісосмузі

17 Синиця велика (Parus major) -2 , живлення улісосмузі

18 Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) -30, полювання

19 Щиглик (Carduelis carduelis)-3,  живлення

20 Канюк звичайний (Buteo buteo) -1, полювання

21 Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) -50, полювання

22 Синиця велика (Parus major) -2, живлення у лісосмузі

23 Щиглик (Carduelis carduelis) -10, живлення

24 Канюк звичайний (Buteo buteo) 1, полювання

25 Ластівка сільська (Hirundo rustica) -12,  полювання

26 Зяблик (Fringilla coelebs) -2,  живлення улісосмузі

27 Синиця велика (Parus major)- 2 ,живлення улісосмузі

28 Боривітер звичайний (Falco tinnunculus)-1 1 полювання

29 Крук (Corvus corax)- 1, сидить у лісу

30 Канюк звичайний (Buteo buteo) -1, полювання

 

На даному етапі планування будівництва ВЕС можливо визначити тільки впливи, які ґрунтуються на прогнозах зі статистичною ймовірністю. Підтвердження прогностичних даних можливо після проведення досліджень на площадках з працюючими ВЕС.

Територія розміщення ВЕС знаходиться поряд з лісовим  заказником «Азовська дача». На берегах річок можна побачити водоплавних птиць –качок, степних куліков, чибисів, краснозьобих казарок, кроншнепов, крячек. Під час весняної й осінньої міграцій можна побачити понад 20 тисяч водоплавних птахів. За останніми спостереженнями багато мігруючих птахів залишаються на зиму.  В степу зустрічаються полевий та степовий жайворонки, перепілки, сірі куропатки степовий лунь.

На стадії розробки розділу «Оцінка впливу на довкілля» мають бути проведенні спостереження за маршрутами міграції птахів, місця їх гніздування та враховані небезпечні фактори будівництва безпосередньо кожної ВЕУ.

7) Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування:

а) Негативний вплив будівництва ВЕС на якість повітря можна знизити за рахунок застосування передової практики будівництва, включаючи використання будівельної техніки, що знаходиться в хорошому стані і заходів щодо запобігання утворенню пилу. Запропоновані наступні заходи контролю пилу:

• Мінімізація поверхні видалення землі до мінімуму, необхідного для проведення будівельних робіт;

• Обмеження непотрібного трафіку і швидкості руху транспорту, особливо на ґрунтових дорогах;

• Зведення до мінімуму і суворе регулювання вивозу сміття з будівельного майданчику;

• Покриття транспортних засобів, що перевозять пилові матеріали, для запобігання видування таких матеріалів з кузова транспортного засобу;

• Використання гравію для під'їзних доріг;

• Розпилення води на дорогах та зволоження ґрунту в посушливі періоди;

• Посадка рослин там, де можливо;

• Забезпечення працівників респіраторами

За умови реалізації запропонованих заходів вплив летючого пилу на якість повітря на етапі будівництва і виведення ВЕС з експлуатації оцінюється як незначний.

б) Заходи для зниження викидів забруднюючих речовин від роботи транспортних засобів та будівельного устаткування:

• Використання обладнання, що знаходиться в хорошому робочому стані, з хорошим технічним обслуговуванням для запобігання викидів «чорного» диму.

• Регулярне проведення технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів.

• Узгодження руху транспорту з місцевими органами влади для уникнення утворення заторів на дорогах, під час яких також збільшуються викиди вихлопних газів

в) З метою запобігання забруднення ґрунту запропоновані наступні заходи щодо пом'якшення наслідків і пов'язаний з ними залишковий вплив:

• Чітко визначити і розмежувати під'їзні дороги та місця для паркування.

• Чітко визначити і розмежувати межі будівельних майданчиків.

• Зберігати всі види палива і мастильних матеріалів в спеціальних приміщеннях згідно з міжнародними нормами і правилами поводження зі шкідливими матеріалами (наприклад, водонепроникна підлога).

 • Розробити процедури реагування на аварійну ситуацію - розлив шкідливих матеріалів, а також процедури зберігання і обробки палива, будівельних матеріалів і відходів.

• Утилізувати відходи, які утворюються при будівництві та експлуатації̈ ВЕС, відповідно до законодавства.

• Регулярно перевіряти шланги та клапани на наявність витоків.

• Регулярно перевіряти, що клапани вимкнені і надійно закриті, коли шланги не використовуються.

• Визначити компанію/фірму, яка може проводити збір палива в разі витоку, а також мати в наявності не менше 3 кг екологічно чистих речовин, здатних поглинати паливо та інші шкідливі речовини у випадку розливу.

• Проводити регулярні перевірки будівельних машин для виявлення витоку і ремонту паливних систем.

• Обмежити заправку транспортних засобів і обладнання та їх технічне обслуговування спеціально призначеними майданчиками із суворим контролем розливу нафти.

• Встановлювати дизельні насоси та аналогічне обладнання на спеціально пристосованих лотках/піддонах для збору дрібних витоків. Перевіряти лотки регулярно і видаляти накопичені паливно-мастильні речовини.

• У разі забруднення ґрунту, його треба відокремити і поводитись з ним як з небезпечними відходами.

• По можливості проводити контроль за рослинністю з використанням методів, які не вимагають використання гербіцидів.

• Використовувати нетоксичні фарби і консерванти, де це можливо.

• Утримувати, викопувати і контейнерізувати всі розливи небезпечних матеріалів відповідно до місцевих правил забудови.

• Утримувати , паркувати у нічний̆ час автотранспорт і будівельну техніку на асфальтованих поверхнях з регулюванням зливових стоків, наскільки це можливо.

• Виконувати заходи передбачені проектом рекультивації.

г) Заходи щодо зниження негативного впливу шуму і пов'язаний з ними залишковий вплив:

• Використання відповідного графіка будівельних робіт з метою мінімізації̈ шумового впливу.

• Проведення гучних будівельних робіт буде обмежено найменш чутливим до шуму часом дня (час дня виключно між 8.00 і 20.00) і робочим тижнем.

• На всій будівельній техніці, яка буде використовуватися, будуть встановлені відповідні глушники; будівельна техніка буде проходити необхідне техобслуговування.

• Все стаціонарне будівельне обладнання (компресори, генератори, тощо) буде розташовано на якомога більшій̆ відстані від найближчих населених пунктів.

• Мешканці найближчих населених пунктів будуть заздалегідь повідомлені про ведення гучних робіт в період будівництва.

• Вибір вітрових турбін буде визначатися технічними характеристиками щодо шуму, а їх розташування на території детального плану - дотриманням обмежень законодавства щодо шуму в Україні.

ж) Раніше вважалось що відблиск від лопаті ротора або башти вітротурбіни, який може статися в певній орієнтації ротора ВЕУ щодо сонячного проміння, має потенційний вплив на місцеве населення. Однак за умови, що вітрові турбіни мають антивідблискове матове покриття, що є типовим для сучасних вітрових турбін, відблиск від лопаті ротора або башти вітротурбіни більше не вважається серйозною проблемою.

З) Потенційний невеликий ризик від розкидання льоду можна буде уникнути при виконанні таких запобіжних заходів:

• Використовувати застережливі знаки, що сигналізують про зону ризику навколо турбіни.

• Використовувати моделі ВЕУ, що мають сертифікації щодо контролю за якістю виробництва.

• Інформувати оперативний персонал ВЕС і місцевих фермерів про умови, які можуть призвести до обмерзання турбіни, ризику опадання льоду з ротору ВЕУ, а також про існуючу область ризику.

• Обладнати всі ВЕУ спеціальними датчиками обмерзання, що контролюють появу льоду на лопаті ротора. При появі льоду на лопаті ротора ВЕУ буде автоматично зупинено.

 • Якщо виявлено певне відхилення в роботі ВЕУ, яке може бути пов'язане з початком обмерзанням лопаті ротора, цю турбіну необхідно зупинити.

и) За умови реалізації запропонованих заходів залишковий вплив на орнітофауну буде мінімізований:

• Впровадження відповідної кращої практики для захисту вразливих місць  існування птахів. Зокрема, руйнування довкілля має бути обмежено лише тими діями, які абсолютно необхідні для будівництва інфраструктури ВЕС, включаючи будівництво нових доріг.

• Проведення належного інструктажу для персоналу, що працює на майданчику. Персонал повинен бути належним чином поінформований про необхідність обмеження руйнування місць існування птахів, дії робочих повинні бути обмежені фактичними межами будівельних майданчиків.

 • Реалізація узгодженої програми моніторингу за птахами. Програма моніторингу повинна розроблятися і здійснюватися під керівництвом кваліфікованого і досвідченого орнітологічного консультанта, починаючи принаймні, за один рік до будівництва інфраструктури.

• На підставі результатів моніторингу, реалізувати політику адаптивного управління ВЕУ, яка передбачатиме, наприклад, зупинення, при необхідності, “проблемних” вітротурбін в пікові періоди міграції.

• Терміни будівництва повинні враховувати вразливі періоди орнітофауни (пік міграції).

• Уникати штучного створення на території ВЕС привабливих місць для птахів, таких як водні об'єкти, місць для гніздування, годування, тощо.

• Уникати залучення птахів до передбачених джерел живлення, наприклад, до місць утилізація або захоронення харчових відходів на території майданчика або за межами майданчика. Для збільшення ефективності цього заходу, його доцільно застосовувати і в буферній 1-2 км зоні.

• Уникати, по можливості, штучні джерела світла. При необхідності освітлювати ВЕУ червоними переривчастими вогнями.

• Прокласти підземні електричні кабелі, що зв’язують ВЕУ на майданчику Проекту.

• Маркування лінії електропередачі пристроями відлякування птахів.

 

8) Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

 

а) Детальний план території розроблений на основі  розпорядження  голови Нікольської районної державної адміністрації Донецької області № 266 від 18.09.2019 р. «Про розроблення детального плану території для будівництва об'єктів вітроелектростанції», згідно завдання на розробку детального плану території (додаток А).

Прийняття в 2009 році Верховною Радою України Закону №1220-VI «Про внесення змін в Закон України «Про електроенергетику», стосовно стимулювання використання альтернативних джерела енергії, відчиняє широкі можливості для виробництва електроенергії за рахунок поновлювальних джерел, а саме вітроенергетики.

У 2016 році розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації, керівника обласної військовоцивільної адміністрації від 01.04.2016 № 251 (із змінами) «Про затвердження Програмних заходів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2016 рік», з обласного фонду охорони навколишнього природнього середовища було виділено 400 тис. грн. на розробку Програми з впровадження відновлювальної енергії.

Вітроенергетична технологія не передбачає витрат на паливо, а витрати на експлуатацію та технічне обслуговування вітротурбіни, зазвичай, добре відомі, при цьому їх величина незначна в порівнянні з загальним розміром інвестицій. «Зелена» електроенергія, вироблена за рахунок енергії вітру, дозволила скоротити викиди СО2 в атмосферу. Одна з фундаментальних переваг вітроенергетики полягає в тому, що кошти, які витрачаються в традиційній енергетиці на імпортуєме викопне паливо або ядерні енергоносії, в вітроенергетиці спрямовуються на такі статті, як «зайнятість населення» та «робоча сила».

Загалом Донецька область є досить потужнім „вітроенергетичним ” регіоном і є достатньо ефективною для будівництва на території області вітряних електричних станцій (ВЕС).

Альтернативою вітровій енергетиці на території Донецької області може бути сонячна енергетика.

На цей час, земельні ділянки призначені проектом під будівництво об’єктів вітроелектростанції, знаходяться на землях запасу сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя – полезахисні смуги). Для розташування сонячної електростанції неможливо використовувати полезахисні смуги, тому альтернативи не існує.

 

б)Опис здійснення стратегічної екологічної оцінки:

 Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період будівництва та функціонування будівель і споруд об’єкту енергогенеруючого підприємства, надано прогноз впливу на оточуюче середовище , виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Основні методи під час стратегічної екологічної оцінки:

1)    аналіз слабких та сильних сторін проекту містобудівної документації з точки зору екологічної ситуації, а саме:

• проаналізовано в регіональному плані природні умови території, яка межує з ділянкою розміщення планової діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища;

• розглянуто природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища;

• оцінено можливі зміни в природних та антропогенних екосистемах;

• проаналізовано склад ґрунтів, рівні залягання підземних вод, особливості гідрогеологічних умов майданчика за результатами інженерно-геологічних вишукувань.

2) консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;

3) розглянуто способи ліквідації наслідків;

4) особи, які приймають рішення, ознайомлені з можливими наслідками здійснення запланованої діяльності;

5) отриманні зауваження і пропозиції до проекту містобудівної документації;

6) проведено громадське обговорення у процесі розробки проекту містобудівної документації.

В ході СЕО проведено оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, враховано екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та стабільного соціально-економічного розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.

в) Є два основні способи проведення СЕО:

    1) Постпроектна СЕО  (ex-post): оцінюється вже розроблений проект;  оцінка проводиться до прийняття остаточного рішення про схвалення проекту. Така оцінка простіша та менш витратна. Така СЕО проводиться ретроспективно та поза зв’язком з процесом розроблення документу державного планування;

  2) СЕО, інтегрована в процес розроблення ДПТ (ex-ante): процес СЕО проводиться одночасно з процесом розроблення ДПТ. Така СЕО є складнішою, але більш ефективною з точки зору впливу на прийняття рішень. Виділяють два основні варіанти такої СЕО: 

а) СЕО, частково інтегрована в процес розроблення детального плану;

б) СЕО, повністю інтегрована в процес розроблення ДПТ

       В даному випадку СЕО проводиться одночасно з процесом розроблення ДПТ і є повністю інтегрована в процес розроблення ДПТ.

 

 

9) Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

 

Протокол про СЕО встановлює необхідність проведення моніторингу
значного впливу на довкілля, у тому числі на здоров’я населення, від реалізації затвердженого ДПТ. Результати моніторингу мають бути доведені до відома природоохоронних органів і органів охорони здоров’я, а також громадськості.

Єдине завдання моніторингу, зазначене в очевидному вигляді, полягає у виявленні непередбачених несприятливих наслідків і забезпеченні можливостейдля вжиття належних заходів для виправлення ситуації.

Моніторинг може бути використаний для:

• порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дає можливість отримати інформацію про реалізацію ДПТ;

• отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО);

• перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади;

• перевірки того, що ДПТ виконується відповідно до затвердженого документа,

зокрема передбачені заходи із запобігання, зменшення абопом’якшення несприятливих наслідків.

Хід реалізації ДПТ слід контролювати місцевими органами самоврядування  з урахуванням:

1) показників, які характеризують виконання природоохоронних заходів під час будівництва;

2) результатів ОВД окремих проектів, які виконуватимуться в межах ДПТ.

Результати такого моніторингу слід буде враховувати під час оновлення ДПТ або підготовки нових стратегічних документів.

Для моніторингу впливу проектних рішень детального плану на довкілля має бути створений робочий орган. Цей орган може функціонувати у складі робочої групи з моніторингу. До його складу можуть увійти члени робочої групи з СЕО, а також представники громадськості. Робочий орган з моніторингу має забезпечити доступ громадськості та органів влади до результатів моніторингу.

 Проектами будівництва окремих об’єктів на території детального плану необхідно передбачити ресурсозберігаючі рішення щодо використання води, землі, електроенергії̈.

 

 

10) Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);

 

 Будівництво ВЕС не входить до Переліку видів діяльності, які можуть чинити значний шкідливий транскордонний вплив, згідно з Додатком I до «Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті», ратифікованої Законом України №534-XIV (534-14) від 19.03.99 р.

 

11) Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Реалізація «Детального плану території для будівництва об’єктів вітрової електростанції  потужністю 800 МВт на земельній ділянці орієнтовною площею 3750га, розташованій на території Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів» сприяє виконанню Національного плану дій України щодо розвитку ВДЕ на період до 2020 року відповідно до зобов'язань, узятих Україною в рамках приєднання України до Договору про заснування Європейського Енергетичного Співтовариства та імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, а також виконанню соціально-економічного плану розвитку Донецької області, вносячи вагомий внесок у розвиток як регіональної економіки, так і економіки України в цілому.

При чіткому плануванні та дотриманні необхідних заходів і кращої̈ світової практики, всі негативні екологічні та соціальні наслідки можна буде уникнути, скоротити або мінімізувати до прийнятного рівня.

З метою спрощення здійснення заходів щодо зниження впливів, в ході реалізації Детального плану території інвестору пропонується розробити такі інструменти:

• План екологічних та соціальних заходів (ПЕСЗ), який передбачає ряд необхідних заходів, які інвестор будівництва повинен реалізувати до початку, під час будівництва, а потім і в процесі експлуатації об’єкта з метою зменшення або іншим чином регулювання значних потенційних екологічних і соціальних впливів, виявлених під час проведення ОВД, відповідно до вимог законодавства України і дотримуючись вимог міжнародних фінансових інституцій.

• План екологічного і соціального управління (ПЕСУ), має бути розроблений  з метою регулярного моніторингу і оцінювання виконання заходів, передбачених ПЕСЗ з боку керівнцитва Компанії, міжнародних фінансових банків (кредиторів Проекту). Зміст та регулярність звітів чи/або інформаційних повідомлень відповідають заходам, передбаченим ПЕСУ.

 • План взаємодії із зацікавленими сторонами (ПВЗС), що визначає системний підхід інвестора до залучення зацікавлених сторін з метою розвитку і підтримки з ними тривалих конструктивних відносин протягом усього періоду реалізації Проекту будівництва ВЕС.

 

 

 

 

17. Заходи щодо реалізації детального плану та етапи.

   Виходячи з вимог Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою організації комплексної забудови території, яка є засобом забезпечення громадських та приватних інтересів, детальним планом розвинуто та уточнено функціональне та цільове використання території, щодо необхідності організації проведення робіт та спрямування фінансування на ефективне використання наявної території.

Розроблений детальний план території підлягає громадським слуханням. Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затверджений постановою Кабінету Міністрів України.

Детальний план території не підлягає експертизі.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов’язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. Затверджений детальний план є підставою для оформлення вихідних даних на проектування об’єктів. 

Будівництво ВЕС передбачається за рахунок коштів інвестора.

Черговість будівництва буде визначена на етапі робочого проектування.

 

 

 

 

 

 

18. Техніко -  економічні показники:

  1. 1.    Площа території детального плану –   3750га
  2. 2.    Орієнтовна загальна площа під будівництво

об'єктів ВЕС                                                         -6,5 га

  1. 3.    Орієнтовна площа технологічних

(польових) доріг                                                  -20,14 га

  1. 4.    Площа ділянки під будівництво 1 вежі ВЕУ – 1400 м2
  2. 5.    Потужність вітроелектростанції

на території району                                             – 200 МВт

  1. 6.    Кількість ВЕУ 5,6 МВт  на території Боївської сільської ради -45шт.
  2. 7.    Підстанції збору потужностей :

в Нікольському районі  ПС- 35/50 МВт -1 шт.,

                                            ПС- 35/100 МВт -1 шт.

 

 

18. Обгрунтовані документи:

 

  1. Розпорядження  голови Нікольської районної державної адміністрації Донецької області № 266 від 18.09.2019 р. «Про розроблення детального плану території для будівництва об'єктів вітроелектростанції»Лист про визначення та врахування державних та регіональних інтересів  № 12/67/08-27 від    22.01.2019   року.

Витяг з протоколу засідання архітектурно – містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Донецької облдержадміністрації 

 Нет описания фото.

1.

На изображении может находиться: текст

 

2.

Нет описания фото.

3.

 Нет описания фото.

4. 

Нет описания фото.

 

Нет описания фото.