ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Posted in Запобігання проявам корупції

Спеціальна перевірка державних службовців як основний механізм запобігання корупції

Корупція — це таке саме стародавнє явище, як і соціальний порядок, що керує життям людей. І так само давно люди намагаються знайти причини корупції та способи її обмеження.

Термін «корупція» походить від сполучення древніх латинських слів «correi» (причетність кількох представників однієї із сторін до однієї справи) та «rumpere» (порушувати, ламати, пошкоджувати, скасовувати). У результаті утворився самостійний термін — «corrumpere», що передбачає участь у діяльності кількох (не менше двох) осіб, мета яких полягає у псуванні, руйнуванні, пошкодженні нормального розвитку судового процесу або процесу управління справами суспільства.

На сьогодні боротьбу з корупцією за складністю сміливо можливо прирівняти до боротьби з людськими гріхами. Вона, по суті, і є комбінацією таких гріхів, як жадібність, заздрість, лінь і невгамовна спрага до насолод. Світ влаштований таким чином, що людські вади неможливо знищити, проте суспільство і держава можуть їх попередити й обмежити.

З корупцією можна боротися, використовуючи різні заходи: суто репресивні, які полягають у розкритті корупційних правопорушень і притягненні винних осіб до відповідальності, або превентивні, серед яких підвищення прозорості та доброчесності державних структур, забезпечення рівного доступу осіб до державної служби, проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на заняття посад в органах державної влади й місцевого самоврядування, тощо.

Одним з основних механізмів запобігання корупції є запровадження добору висококваліфікованих кадрів на публічній службі, які б одночасно відповідали вимогам доброчесної поведінки.

При цьому завданням загальнодержавного значення, на реалізацію якого спрямовано зусилля широкого кола органів державної влади та державних установ, є прийняття на публічну службу високоморального досвідченого фахівця, здатного сумлінно та неупереджено виконувати функції держави, а також запобігання прийняттю на службу осіб, у яких у разі призначення виникатиме конфлікт інтересів.

З метою організації такого добору кадрів при працевлаштуванні на посади, пов’язані з виконанням функцій держави, кандидат зобов’язаний подати необхідні відомості та документи і пройти спеціальну перевірку, що  дає можливість керівнику державного органу отримати всебічну інформацію про кандидата та прийняти об’єктивне рішення про його призначення або відмовити у призначенні.

Так, законодавством встановлено перелік посад, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, при прийнятті на які стосовно кандидатів проводиться спеціальна перевірка. Зокрема, такими посадами є: посади, віднесені до першої — третьої категорій посад державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування; посади суддів, прокурорів і слідчих; посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом військовослужбовців; посади керівників та їх заступників центральних органів влади, апаратів та самостійних структурних підрозділів тощо.

Крім того, спеціальній перевірці підлягають особи, які претендують на зайняття посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких повинен затверджуватися Національним агентством з питань запобігання корупції. Однак на сьогодні такий перелік посад ще не визначено з причин несформування штату зазначеного агентства.

При цьому рішення про призначення (обрання) або відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається лише після проведення спеціальної перевірки.

Водночас спеціальна перевірка не проводиться щодо: кандидатів на пост Президента України та на посади сільських, селищних, міських голів; кандидатів у депутати Верховної Ради України та місцевих рад; громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації; осіб, що призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того самого органу або в інших державних органах; осіб при розгляді питання про включення їх до списку народних засідателів або присяжних.

Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу щодо:

  • притягнення її до кримінальної відповідальності, наявності судимості, її зняття, погашення;
  • застосування до кандидата адміністративних стягнень за корупційні правопорушення;
  • достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік;
  • наявності у неї корпоративних прав;
  • відношення її до військового обов’язку;
  • наявності у неї допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади;
  • стану здоров’я кандидата, освіти, наявності у кандидата наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації.

Додаткова спеціальна перевірка проводиться щодо поширення на особу заборони займати відповідну посаду, визначеноїположеннями Законупро очищення влади. Відповідно до цього Закону особа, яка претендує на зайняття посади в органах влади, подає власноручно написану письмову заяву, у якій повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені цим Законом, і дає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї.

За загальним правилом організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (його заступника) державного органу, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа. При цьому для забезпечення організації проведення такої перевірки керівник органу може визначити відповідальний структурний підрозділ.

Водночас кандидат на посаду, стосовно якого спеціальна перевірка вже проводилася, при призначенні в порядку переведення на посаду до іншого державного органу або органу місцевого самоврядування повинен письмово повідомити про це відповідний орган, який в установленому порядку запитує копію довідки про результати спеціальної перевірки з органу, де проводилася така перевірка. Питання про призначення претендента на посаду розглядається лише після отримання копії такої довідки.

Перевірка відомостей стосовно претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки здійснюється:

  • МВС України та ДСА України — щодо наявності відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, судимості, її зняття, погашення;
  • Мін’юстом України та НКЦПФР — щодо наявності в особи корпоративних прав;
  • Національним агентством з питань запобігання корупції — щодо наявності відомостей про вчинення претендентом на посаду корупційного правопорушення, а також щодо достовірності відомостей, зазначених ним у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • Мінохорони здоров’я України та відповідним органом виконавчої влади — щодо відомостей про стан здоров’я претендента на посаду (в частині перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я);
  • МОН України та відповідним органом виконавчої влади — щодо освіти, наявності у претендента на посаду наукового ступеня, вченого звання;
  • СБУ — щодо наявності в особи допуску до державної таємниці;
  • Міноборони України та військовими комісаріатами — щодо відношення особи до військового обов’язку;
  • Мін’юстом України — щодо наявності відомостей про застосування до претендента на посаду положень Закону про очищення влади.

Крім того, законодавцем надано право керівнику державного органу, що проводить спеціальну перевірку, у разі необхідності перевірки відомостей про особу або достовірності поданих нею документів залучати до проведення такої перевірки інші центральні органи виконавчої влади або спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.

Загальний алгоритм проведення спеціальної перевірки, крім прямо передбачених винятків стосовно окремих категорій осіб, включає декілька складових:

  • надання кандидатом на посаду письмової згоди на проведення спеціальної перевірки та необхідних документів (автобіографії; копії паспорта; копій документів про освіту, вчені звання, наукові ступені; декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік; медичної довідки про стан здоров’я; копії військового квитка; довідки про допуск до державної таємниці (за наявності); заяву, передбачену частиною першою ст. 6 Закону про очищення влади). При цьому у разі ненадання згоди кандидатом спеціальна перевірка не проводиться і питання про призначення на відповідну посаду не розглядається;
  • надсилання органом, на посаду в якому претендує особа, запиту про проведення спеціальної перевірки до відповідних державних органів, які таку перевірку проводять (запит надсилається з копіями наданих документів не пізніше наступного дня після одержання згоди кандидата);
  • проведення спеціальної перевірки, що фактично полягає у перевірці достовірності поданих кандидатом відомостей, та надання органу, який надіслав запит, інформації за результатами перевірки (надається не пізніше семи днів з дати надходження запиту);
  • підготовка відповідальним структурним підрозділом органу, на посаду в якому претендує особа, довідки про результати спеціальної перевірки.

Спеціальна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 25  календарних днів з дня надання претендентом на посаду згоди на її проведення.

Кандидат, щодо якого проведено спеціальну перевірку, має право на ознайомлення з довідкою про її результати. У разі незгоди кандидата з результатами перевірки він може подати свої зауваження у письмовій формі до відповідного органу. Органи (підрозділи), які проводили спеціальну перевірку, у разі надходження від кандидата зауважень стосовно результатів спеціальної перевірки надають йому письмову відповідь протягом семи днів з дати надходження зауважень. Інформація про результати спеціальної перевірки та документи щодо її проведення є конфіденційними, якщо вони не містять відомостей, які становлять державну таємницю.

Слід зауважити, що законодавством визначено особливості реагування на виявлені розбіжності заявлених та фактичних даних про особу, встановлені під час спеціальної перевірки, у таких випадках:

  • у разі встановлення розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадовою особою, яка організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п’яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність;
  • у разі встановлення відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа, яка здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду;
  • у разі встановлення факту подання претендентом на посаду підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа, яка здійснює призначення (обрання) на цю посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронні органи та відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

При визначенні недостовірності наданої інформації необхідно виходити з її свідомого приховування чи перекручування претендентом на посаду. Також з метою з’ясування наявності чи відсутності правопорушень, у тому числі корупційних, які могли стати причиною подання підроблених документів або неправдивої інформації, доцільно надсилати таку інформацію до спеціально уповноважених суб’єктів, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень.

Претендент на посаду, щодо якого за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається таким, що не пройшов спеціальної перевірки.

При цьому рішення про відмову у призначенні (обранні) на посаду за результатами спеціальної перевірки може бути оскаржено в суді у порядку адміністративного судочинства.

Насамкінець слід зазначити, що аналіз складу державних органів, які залучаються до проведення перевірки, та перелік відомостей, які перевіряються, дає можливість дійти висновку, що проведення спеціальної перевірки є комплексним вивченням інформації про особу, яка бажає обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та одночасно є дієвим механізмом запобігання корупції у владі, недопущення потрапляння на публічну службу осіб, які можуть бути схильними до неправомірної поведінки та зловживання службовим становищем.

Свого часу визначний китайський державний діяч та реформатор Ван Аньши (1021 — 1086) називав два джерела корупції: погані закони і погані люди. Обґрунтовуючи цей висновок, він писав: «Але що я хочу тепер особливо підкреслити — це те, що історія доводить неможливість забезпечення необхідного управління, якщо покладатися лише на владу закону, призначеного для контролю посадових осіб. Якщо останні не є людьми, які відповідають їх роботі».

Отже, подолати корупцію, а ще краще — запобігти їй, стане можливо, коли до виконання функцій держави залучатимуться висококваліфіковані та доброчесні спеціалісти, відбір яких проводитиметься за наявності висновку обов’язкової спеціальної перевірки.

 

Юридичний сектор апарату райдержадміністрації

ПОЛОЖЕННЯ про юридичний сектор апарату райдержадміністрації

Posted in Запобігання проявам корупції

ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження голови  Володарської

райдержадміністрації

 

________________№ _________

ПОЛОЖЕННЯ
про юридичний сектор
апарату райдержадміністрації

 

 

 1.   Юридичний сектор апарату районної державної адміністрації (далі - сектор) утворюється головою районної державної адміністрації (далі - райдержадміністрація) у складі апарату райдержадміністрації.

2. Сектор своїй  діяльності  підпорядковується голові  райдержадміністрації.

             3.    У своїй діяльності сектор керується Конституцією та законами України, указами Президента України і  постановами Верховної Ради  України,прийнятими  відповідно  до  Конституції  України,актами Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голів районної та обласної державних адміністрацій, рішеннями сесій районної та обласної рад,  цим Положенням. З питань організації та проведення правової роботи юридичний сектор керується актами Мін’юсту.

              4. Основним завданням юридичного сектору апарату райдержадміністрації є організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства, інших нормативних актів апаратом та структурними підрозділами райдержадміністрації, їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків, а також представлення інтересів райдержадміністрації в судах.

5. Видання нормативно-правового акта, а також подання проекту такого акта райдержадміністрації для його прийняття чи погодження без попереднього розгляду та погодження з сектором не допускається.

6. Пропозиції юридичного сектору щодо приведення нормативно-правових актів та інших документів апарату райдержадміністрації, а також актів структурних підрозділів райдержадміністрації, підприємств, що належать до сфери управління, у відповідність до законодавства є обов'язковими для розгляду головою райдержадміністрації, керівниками структурних підрозділів та керівниками підприємств.

У разі неврахування пропозицій юридичного сектору або часткового їх врахування сектор подає голові райдержадміністрації, керівнику структурного підрозділу, підприємства письмовий висновок до проекту акта.

             7.     Сектор виконує такі завдання:

1) організовує та бере участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у відповідній сфері, правильного застосування законодавства в апараті та структурних підрозділах райдержадміністрації, на підприємствах, що належать до сфери управління райдержадміністрації, у представленні інтересів райдержадміністрації в судах;

2) розробляє та бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції райдержадміністрації;

3) перевіряє відповідність законодавству і міжнародним договорам України проектів розпоряджень та інших актів, що подаються на підпис голові райдержадміністрації, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів;

4)    проводить юридичну експертизу проектів нормативно-правових актів, підготовлених структурними підрозділами райдержадміністрації, за результатами якої готує висновки за формою, що затверджується Мін'юстом, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів;

5) переглядає разом із структурними підрозділами райдержадміністрації нормативно-правові акти та інші документи з питань, що належать до його компетенції, з метою приведення їх у відповідність до законодавства;

6)      інформує голову райдержадміністрації про необхідність вжиття заходів для внесення змін до нормативно-правових актів та інших документів, визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування;

7)      вносить голові райдержадміністрації пропозиції щодо подання нормативно-правового акта на державну реєстрацію в порядку, визначеному Мін'юстом;

8)   разом із заінтересованими структурними підрозділами райдержадміністрації узагальнює практику застосування законодавства у відповідній сфері, готує пропозиції щодо його вдосконалення, подає їх на розгляд голови райдержадміністрації для вирішення питання щодо підготовки проектів нормативно-правових актів та інших документів, внесення їх в установленому порядку до державного органу, уповноваженого приймати такі акти;

9) розглядає проекти нормативно-правових актів та інших документів, які надійшли для погодження, з питань, що належать до компетенції райдержадміністрації, та готує пропозиції до них;

10)   здійснює у межах своєї компетенції заходи щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

11)  організовує роботу, пов'язану з укладенням договорів (контрактів), бере участь у їх підготовці та здійсненні заходів, спрямованих на виконання договірних зобов'язань, забезпеченні захисту майнових прав і законних інтересів райдержадміністрації, а також погоджує (візує) проекти договорів за наявності погодження (візи) керівників заінтересованих структурних підрозділів;

12)      організовує претензійну та позовну роботу, здійснює контроль за її проведенням;

13)  проводить разом із заінтересованими структурними підрозділами аналіз результатів господарської діяльності райдержадміністрації, вивчає умови і причини виникнення непродуктивних витрат, порушення договірних зобов'язань, а також стан дебіторської та кредиторської заборгованості;

14) аналізує матеріали, що надійшли від правоохоронних і контролюючих органів, результати позовної роботи, а також отримані за результатами перевірок, ревізій, інвентаризацій дані статистичної звітності, що характеризують стан дотримання законності райдержадміністрацією, готує правові висновки за фактами виявлених правопорушень та бере участь в організації роботи з відшкодування збитків;

15)     подає пропозиції голові райдержадміністрації про притягнення до відповідальності працівників, з вини яких заподіяна шкода (якщо це не віднесено до компетенції іншого структурного підрозділу);

16)  сприяє правильному застосуванню актів законодавства про працю, у разі невиконання або порушення їх вимог подає голові райдержадміністрації письмовий висновок з пропозиціями щодо усунення таких порушень;

17) здійснює методичне керівництво правовою роботою в райдержадміністрації, на підприємствах, що належать до сфери її управління, перевіряє стан правової роботи та подає пропозиції на розгляд голови райдержадміністрації щодо її поліпшення, усунення недоліків у правовому забезпеченні діяльності райдержадміністрації, вживає заходів до впровадження новітніх форм і методів діяльності юридичного сектору, виконання актів Мін'юсту та його територіальних органів;

18)   веде облік актів законодавства і міжнародних договорів України, забезпечує підтримання їх у контрольному стані та зберігання;

19)  збирає інформацію про офіційне оприлюднення актів законодавства в друкованих виданнях;

20)    визначає разом із заінтересованими структурними підрозділами потребу в юридичних кадрах підприємств, що належать до сфери управління райдержадміністрації;

21) погоджує кандидатуру претендента на посаду керівника юридичної служби територіального (місцевого, регіонального) органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, урядового органу та його територіальних органів і підприємств, що належать до сфери управління райдержадміністрації;

22) організовує і проводить роботу, пов'язану з підвищенням кваліфікації працівників юридичного сектору апарату райдержадміністрації та підприємств, що належать до сфери її управління, роз'яснює застосування законодавства, надає правові консультації з питань, що належать до компетенції райдержадміністрації, а також за дорученням її голови розглядає звернення громадян, звернення та запити народних депутатів України;

23)  здійснює заходи, спрямовані на підвищення рівня правових знань працівників райдержадміністрації;

24)  забезпечує в установленому порядку представлення інтересів райдержадміністрації в судах та інших органах;

25) забезпечує здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції;

26) розглядає в установленому законодавством порядку звернення громадян;

27) забезпечує доступ до публічної інформації, розпорядником якої він є;

28) забезпечує захист персональних даних.

8. Сектор має право:

1)  перевіряти дотримання законності структурними підрозділами райдержадміністрації та підприємствами, що належать до сфери її управління;

2)   одержувати в установленому порядку для виконання покладених на нього завдань необхідні документи, інформацію, довідки, розрахунки, інші матеріали від посадових осіб територіальних (місцевих, регіональних) органів, урядового органу та його територіальних органів і підприємств, що належать до сфери управління райдержадміністрації.

З метою забезпечення своєчасного виконання завдань, які потребують оперативного вжиття відповідних заходів, посадові особи зобов'язані невідкладно подавати необхідні матеріали на вимогу сектору;

3) залучати за згодою керівників структурних підрозділів райдержадміністрації спеціалістів з метою підготовки проектів нормативно-правових актів та інших документів, а також розроблення і здійснення заходів, які проводяться сектором відповідно до покладених на нього завдань;

4) інформувати голову райдержадміністрації про покладення на сектор обов'язків, що виходять за межі його компетенції, а також про випадки неподання або несвоєчасного подання на вимогу сектору необхідних матеріалів посадовими особами апарату та структурних підрозділів, підприємств, що належать до сфери управління райдержадміністрації.

9. Сектор в установленому законодавством порядку та в межах повноважень взаємодіє з іншими  структурними підрозділами, апаратом райдержадміністрації, органами місцевого самоврядування, територіальними підрозділами центральних органів виконавчої  влади, а також підприємствами, установами, організаціями.

10. Сектор очолює завідувач, який призначається на посаду та звільняється з посади головою райдержадміністрації відповідно до вимог діючого законодавства.

11. Завідувач юридичного сектору:

1. Представляє сектор у питаннях його діяльності, здійснює безпосереднє керівництво та організовує роботу сектору, несе персональну відповідальність за виконання покладених на сектор завдань, а також порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов‘язаних з прийняттям на державну службу та її проходженням.

2. Подає пропозиції голові райдержадміністрації щодо прийняття на роботу, переведення, звільнення працівників сектору, керівників і працівників юридичної служби підприємств. що належать до сфери управління райдержадміністрації, їх заохочення або притягнення до відповідальності згідно з законодавством. Представляє інтереси держави в судах під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є райдержадміністрація.

3. Планує роботу сектору і забезпечує виконання затверджених планів.

4. Визначає завдання і проводить розподіл обов'язків між працівниками сектору, проводить аналіз результатів роботи сектору і вживає заходів щодо підвищення ефективності діяльності сектору, забезпечує підвищення ділової і професійної кваліфікації працівників сектору.

5. Розробляє посадові інструкції працівників сектору, забезпечує дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку.

6.  Вносить в установленому порядку подання про присвоєння рангів державного службовця, заохочення працівників сектору та накладення дисциплінарних стягнень.

7. Проводить роботу, спрямовану на добір і розстановку кадрів, підвищення професійної кваліфікації та ділових якостей працівників сектору.

8. Організовує оперативний контроль за термінами виконання розпоряджень та доручень голови райдержадміністрації, віднесених до компетенції сектору.

9. Забезпечує підготовку проектів розпоряджень голови райдержадміністрації та інших службових документів з питань, віднесених до компетенції сектору.

10. Вирішує питання взаємодії сектору з юридичним відділом облдержадміністрації, структурними підрозділами райдержадміністрації та органами місцевого самоврядування.

11. Здійснює контроль за дотриманням у секторі регламенту райдержадміністрації та відповідних інструкцій.

12. Забезпечує в межах своєї компетенції збереження у секторі інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства.

13. В обов‘язковому порядку візує проекти розпоряджень голови райдержадміністрації, підписує інші документи в межах своєї компетенції.

14. На період відсутності завідуючого сектором у зв‘язку з відпусткою, довготерміновим відрядженням, хворобою тощо його обов‘язки покладаються на головного спеціаліста сектору.

 

 

 

 

 

Керівник апарату райдержадміністрації                             А.Л.Плахотная

 

Положення про юридичний сектор апарату райдержадміністрації розроблено юридичним сектором апарату райдержадміністрації

 

Завідувач юридичного сектору

апарату  райдержадміністрації                                             В.В.Мендрина