ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ (ФОРМУВАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА» ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СЕЛА ТРУЖЕНКА НІКОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Posted in Сектор архітектури та містобудування

 

ЗВІТ

ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ

(ФОРМУВАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА» ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СЕЛА

ТРУЖЕНКА НІКОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

 ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

 

 

                    Замовник: Малоянисольська сільська рада

 

 

                 Виконавець: ТОВ «АІМ КОНСАЛТИНГ»

 

 

                   

                Директор

                ТОВ «АІМ КОНСАЛТИНГ»                              С.С. Гетман

 

 

                Головний  архітектор проекту                            В.В. Добровольський

 

 

 

 

 

2019р.

 

 

ЗМІСТ

1. Основні цілі генерального плану території та його зв'язок з іншими документами державного планування

3

2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

5

3. Характеристики стану довкілля та умов життєдіяльності і здоров'я населення на територіях, які ймовірно зазнають впливу

17

4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом

25

5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування

27

6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3- 5 та 10-15 років відповідно,а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків

32

7. Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

37

8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки)

38

9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

39

10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

40

11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію

40

 

 

 

 

 

1. ОСНОВНІ ЦІЛІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ ТА ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Генеральний план с. Труженка Нікольського району Донецької області є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території. Генеральний план розроблено в інтересах територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Завданням генплану є впорядкування існуючої території, визначення територій, необхідних для введення в межі с. Труженка, сприяння розвитку населеного пункту, максимальне збереження цінних рис і особливостей існуючої забудови, історичних та археологічних пам'яток, особливо цінних ділянок природи, в тому числі водних об'єктів, рослинного і тваринного світу.

Замовник генплану: Малоянисольська сільська рада – орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування на місцевому рівні та який здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, розпочинає процедуру визначення обсягу, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків – стратегічну екологічну оцінку згідно з Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» та з метою сприяння сталому розвитку села Труженка шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення села та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження генерального плану села Труженка Нікольського району Донецької області. Рішення  Малоянисольської сільської ради Нікольского  району Донецької області від  18.03.2019р.   №У11/28-418 «Про розроблення генерального плану території с. Малоянисоль, с. Труженка,

с. Катеринівка»

Містобудівна документація виконана відповідно до діючих законодавчих, нормативно-правових актів та Державних будівельних норм:

-        Конституції України,

-        Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,

-        Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»,

-        Закону України «Про основи містобудування»,

-        Земельного кодексу України,

-        Водного кодексу України,

-        Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»,

-        Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 16.11.2011р. №290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації»,

-        Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель»,

-               Проекту Регіональної програми формування та розвитку екологічної мережі в Донецькій області на період 2019-2022 роки розроблено на розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23 лютого 2017 року № 172 «Про Програму економічного і соціального розвитку Донецької області на 2017 рік» (із змінами) та розпорядження голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 06 лютого 2017 року № 118 «Про затвердження Програмних заходів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища  на 2017 рік» (із змінами),

-        ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»,

-        ДБН  Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова територій»,

-        ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень»,

-        ДержСанПіН-173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 року№ 173,

-        ДБН В.2.3-5-:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»,

-        ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво»,

-         ДБН В.2.2-9-2018        « Будинки і споруди. Громадські     будинки   та          споруди.     Основні положення»,

-        ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»,

-        ДБН  В.1.1-24:2009       «Захист       від     небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування»,

-        інших законодавчих та нормативно-правових актів України.

 

           2.   ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО (ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ

ДОСЛІДЖЕНЬ)

Труженка – село в Нікольському районі Донецької області України. Село Труженка входить до складу Нікольського (колишнього Володарського) району Донецької області. Чисельність населення села Труженка на 1 січня 2019 року складає –348 осіб; територія села існуюча за попереднім генпланом – 105,4 га, в процесі виконання генплану відбулося коригування території за рахунок існуючих земельних користувань, які потрібні для містобудівних потреб села. Фактична проектна площа після коригування складає – 152,0 га.

 

   2.1 Фізико-географічна характеристика території

      Село Малоянисоль входить до складу Нікольського (колишнього Володарського) району Донецької області.

      Землі району лежать в басейні річок Кальчик, Малий Кальчик, Темрилюк, Карапуш, Каратак. Старе Кримське водосховище було побудовано на річці милі Кальчик. Місцевість знаходиться на Приазовському пагорбі, де часто роблять шлях до поверхні. Зокрема, такі ділянки розташовані в ландшафтному заповіднику «кам'яні могили»-одному з семи природних чудес України. Вони є вільно стоячих гірських порід, висота якого досягає 70 метрів. Крім того, у червоній книзі України є три десятки заводів, включаючи endemics. Також на території заповідних територій виявлені скіфські кургані комплекси і петрогліфи. В Володарському районі є ще кілька святилищ з ділянками незайманої Приазов'я і штучно створених лісів.

 

2.2 Клімат

Клімат – помірно-континентальний, середньорічна температура повітря складає + 9˚С. Максимальна температура повітря (вище + 35˚С) спостерігається з травня до жовтня. Район відноситься до зони недостатнього зволоження.

Середньорічна кількість опадів складає 400-450 мм. Ріки Нікольського району (Кальчик, Темрюк, Каратиш, Калець, Сухий Калець, Берда) впадають в Азовське море. Природні джерела не здатні забезпечити район водою, тому її акопичують у ставках та водосховищах для зрошення та риборозведення.

Згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» територія населеного пункту знаходиться в північно-західному районі (район ІІ), згідно архітектурно-будівельному кліматичному районуванню території України, клімат помірно-континентальний, зі сніжною зимою і помірним літом.

Переважний напрям вітру протягом року:

-     в січні - північно-західний, західний

-     липні - західний.

Середня температура найбільш спекотного місяця складає 24,6°С; середня температура найбільш холодного періоду складає -10°С; середня швидкість вітру за три холодних місяця становить 3,9 м/с і за три найспекотніших -

2,7     м/с.

Середні, мінімальні та максимальні температури коливаються від -38°С до +38°С.

Промерзання ґрунту на рівні -119 см.

Товщина сніжного покриву - 44 см.

Порівнюючи дані попередніх періодів та теперішнього часу, можна вважати, що відбувається зміна в кліматі на більш різкоконтинентальний, хоча кількість опадів суттєво не змінилась.

2.3 Гідрогеологічні умови

Гідрогеологічна провінція Донецької складчастої області розташована у південно-східній частині України і приурочена до центральної зони Донецької складчастої споруди (Донбасу). Вона охоплює більшу частину Донецької, південну частину Луганської та південно-східну частину Харківської областей. Зона зчленування Донбасу і Дніпровсько-Донецької западини відзначається складними гідрогеологічними умовами формування підземних вод (невитриманість по площі і в розрізі водоносних пластів). Регіон характеризується посушливим кліматом та інтенсивним освоєнням підземних вод, а також суттєвим впливом шахтного водовідливу, який посилює перетоки між різними водоносними горизонтами, активізує дренаж підземних вод. Зона активного водообміну у різних частинах регіону змінюється від 100 м до 300 м і більше.

Об'єм стічних вод області перевищує 1,0 млрд.м3 на рік, з яких більше 30% – забруднені (не відповідають встановленим вимогам).

Поверхневий стік атмосферних опадів у селі  не організований, відбувається за рахунок вільної інфільтрації в ґрунт. Проектом передбачається улаштування дощової каналізації на території населеного пункту.

Водопостачання села Труженка  здійснюється через 7 свердловин. На перспективу за наявності складного рельєфу пропонується 4 свердловину з метою забезпечення водопостачанням 100% територіії.

        2.4  Інженерно-геологічні процеси та явища

   Враховуючи складний рельєф села Малоянисоль генеральним планом пропонується вжити наступні заходи:

-          щодо укріплення схилів та ложа ярів:

В першу чергу враховується величина ухилу. При маленьких і середніх ухилах в с. Малоянисоль – від 1% до 5% (див. креслення інженерної підготовки) - можна зміцнити схил рослинами вертикального і горизонтального дії, а також деревами. Багато в чому зміцненню похилих поверхонь ділянки сприяють рослини з розвиненою кореневою системою, які можна спеціально висадити в осередках зміцнювальних конструкцій. Коренева система рослин, переплітаючись з кріпленням і конструкцією зміцнювач, підсилює грунт, перешкоджає її ерозії і зсувним процесам.

Але в деяких випадках схили не можуть бути засіяні рослинами, і тоді їх зміцнюють за допомогою вкопаних в грунт колод, каменів, керамічних і бетонних блоків. Георешітки і габіони також можуть використовуватися в разі глинистих і кам'янистих схилів при заповненні їх бетоном, камінням, галькою.

Всі ці методи сприяють закріпленню схилів за рахунок внутрішнього армування, тобто «імплантації» каркаса зміцнює конструкції в шар грунту. Процес армування схилів відбувається або за рахунок зміцнювальних металевих болтів - анкерів, або заглибленням всередину поверхні, або вбитих в схил колод і вкопаних каменів.

Всі зміцнювальні конструкції крім виконання свого прямого призначення виконують ще й роль декору. З їх допомогою можна створювати найрізноманітніші композиції з каменів і рослин, які зроблять схил не тільки міцним, але і радує око своєю красою.

Для усунення можливого підтоплення генпланом пропонується улаштування мережі дощової каналізації.

- у зв'язку з будівництвом дороги - під'їзду до ферми пропонується виконати берегоукріплення ставка «Яшків» по окремо виконаному робочому проекту. Перед тим, як приступити до складання проектування берегоукріплення, необхідно провести ряд інженерних процедур на місцевості. Потрібно, в першу чергу, досліджувати в лабораторних умовах грунт, переважаючий вздовж берегової лінії, а також ґрунтові води і склад водойми, щоб точно знати, які матеріали краще всього використовувати при зведенні споруд. Адже від матеріалів залежить і метод установки.

 

2.5 Атмосферне повітря

Основними забруднювачами повітря у Нікольському районі залишаються підприємства Кальчицького кар'єру, що розташовані на території Кальчицької сільської ради, Катеринівський кар’єр каоліну, а також комбікормовий завод, млин, олійний цех, 23 котельні. Згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» територія населеного пункту знаходиться в північно-західному районі (район ІІ), згідно архітектурно-будівельному кліматичному районуванню території України, клімат помірно-континентальний, зі сніжною зимою і помірним літом.

Переважний напрям вітру протягом року:

-                      в січні - північно-західний, західний

-                      липні - західний.

Середня температура найбільш спекотного місяця складає 24,6°С; середня температура найбільш холодного періоду складає -10°С; середня швидкість вітру за три холодних місяця становить 3,9 м/с і за три найспекотніших -

2,8     м/с.

Середні, мінімальні та максимальні температури коливаються від -38°С до +38°С.

Промерзання ґрунту на рівні -119 см.

Товщина сніжного покриву 44 см.

Порівнюючи дані попередніх періодів та теперішнього часу, можна вважати, що відбувається зміна в кліматі на більш різкоконтинентальний, хоча кількість опадів суттєво не змінилась.

           2.6    Водні ресурси

Водні ресурси району представлені річками, водоймищами, свердловинами, технічними колодязями з обсягом води близько 12 млн. м³. Проте водних ресурсів в регіоні обмаль, тому для потреб населення та промисловості використовуються ставки та водосховища. Забір підземної води від прогнозу обчислюється у 78%. Якість підземних і поверхневих вод погіршується внаслідок забруднення водоносних горизонтів (особливо у смт Нікольському). В районі є річки Кальчик, Темрюк, Каратиш, Калець, Сухий Калець, Берда які впадають в Азовське море. На території району для водопостачання використовуються 33 водозабірні свердловини.

Основними  водокористувачами являються комунальні, сільськогоспо-дарські підприємства та підприємства переробної промисловості.

Скидів зворотних вод та забруднюючих речовин в водні об’єкти у 2018 році не виявлено.

Водовідведення здійснюється насосною станцією Маріупольського міськводоканалу, яка здійснює прийом та перекачку стоків у об’ємі 630 тис.м3 на очисні споруди м. Маріуполя. Система водовідведення не передана до комунальної власності Нікольської селищної ради.

На території району налічується 71 водний об’єкт - водоймище, більшість з яких передані в оренду.  На території села Труженка водоймищі відсутні.

Охорона стану водних об’єктів здійснюється шляхом контролю за дотриманням орендарями умов договорів оренди.  

 

  2.7     Земельні ресурси

        Нікольський район розташований  в південно-західній частині Донецької області. Корисні копалини – поблизу села Кальчик розташований кар’єр, де добуваються граніт, бутовий камінь, вермікуліт, кварц, вапняк, маріуполіт, польовий шпат. У 1975 році у Нікольському районі відкрито родовище амфіболітів (с. Садове). Амфіболіт використовується як облицювальний матеріал. Важливою сировиною для керамічної, хімічної та металургійної промисловості є каоліни.

Катеринівське родовище лужних каолінів розташоване на землях Малоянисольської сільської ради поблизу с.Катеринівка.

Однією з актуальних проблем є охорона земельних ресурсів. З переходом на  нові методи господарювання в сільському господарстві, підприємства та фермерські господарства не дотримуються необхідної сівозміни, сіючи на значних площах насінні культури ( соняшник ), що приводить до виснаження грунтів та зниження родючості.

Використання пестицидів та агрохімікатів сільськогосподарськими підприємствами здійснюється згідно норм. Це пов’язано із застосуванням нових агрохімікатів та значною ціною на них.

На території Нікольського району розвідано 7 родовищ корисних копалин. Примисловий видобуток ведеться на  двох  родовищах:

- Катеринівське родовище лужного каоліну;

- Малокальчицьке родовище сієнітів.

          У 2019 році не планується розширення мережі підприємств видобувної галузі.

           

         2.8  Флора і фауна

 

   Лісові насадження Нікольського району відносяться до лісів першої групи. Лісовий фонд району складає 10276 га. Все лісонасадження розташовано на землях схильних до водної та вітрової ерозії.

За останні роки значно погіршився стан лісів сільськогосподарського призначення. Рубки догляду та санітарні рубки не проводяться, посадка нових лісозахисних смуг не здійснюється. Це пов’язано із змінами власників земельних ділянок, на яких розташовані полезахисні лісосмуги.

Природні трав’яні екосистеми району обмежені внаслідок інтенсивної сільськогосподарської діяльності. Цілина зберігається в основному на території природно-заповідного фонду, балках та крутосхилах, прибережних водозахисних смугах та землях непридатних для ведіння сільськогосподарської діяльності.

Промисловий збір лікарських рослин на території району не ведеться.

 Виробничу діяльність у лісах району здійснює ДП «Приазовський лісгосп». Підприємство планує у 2019 році за кошти підприємства  здійснювати такі заходи екологічного напрямку:

1.       Ліквідація лісових та степових пожеж і пожеж торфовищ та їх наслідків

 (ПКМУ №1147 п.43) на суму  4,000 тис.грн.

2.       Ліквідація наслідків буреломів, сніголамів, вітровалів (ПКМУ №1147 п.44).

На здійснення заходу планується використати кошти підприємства у сумі 1222,2000 тис.грн.

3. Проведення  заходів з виявлення запасів природних рослинних ресурсів, затрати на їх охорону і відтворення(ПКМУ №1147 п.46) на суму 4,000 тис.грн.

З метою озеленення населених пунктів району селищною та сільськими радами щорічно здійснюється придбання та висадження саджанців дерев та кущів декоративних порід, а також кущів троянд.

На 2019 рік заплановано здійснити заходів з озеленення населених пунктів району на суму 40,400 тис.грн. за рахунок коштів загальних фондів бюджетів сільських рад.

Крім того заплановано реалізувати проект «Реконструкція парку в смт Нікольське». На реалізацію заходів з озеленення Нікольською селищною радою заплановано витратити 16,000 тис.грн. з фонду ОНПС.

            Тваринний світ району представлений степовими видами тварин. Цьому сприяє м’який клімат та різноманітність ландшафту. Серед ссавців зустрічаються копитні: дикий кабан, косуля, хижі звірі:  лисиця, вовк, зайцеподібні:  заєць русак. Серед птахів виділяються курячі – куріпка, фазан, перепілка, качині – лебідь, горобині – грак, синиця, жайворон. Є й інші ряди птахів – кулики, дятли, дрофи, хижі птахи. Багато видів плазунів та землеводних – змії, ящірки, жаби, тощо.

Щорічно мисливськими та лісогосподарськими товариствами проводяться заходи по збереженню популяцій диких тварин. І у зв’язку з цим забороняється полювати або вводяться ліміти на відстріл кабанів, косуль, фазанів, куріпок та інших тварин.

 

2.9.   Демографічний показник

В умовах проведення соціально-економічних реформ, несприятливої демографічної ситуації, погіршення стану здоров’я як дитячого так і дорослого населення, перед Держпродспоживслужбою та всіма зацікавленими структурами стоять невідкладні проблеми, що вимагають наукового обґрунтування і вирішення їх на сучасному рівні. Впродовж останніх десятиріч спостерігається зменшення населення, тобто його депопуляція.

Статева структура населення с. Труженка характеризується стабільною перевагою жінок над чоловіками.

Сучасна демографічна ситуація характеризується постійним скороченням чисельності населення району за рахунок усіх складових демографічного розвитку: народжуваності, смертності та міграції. Є виражена тенденція зростання кількості людей пенсійного віку.

  На розрахунковий період прийнята кількість населення – 325 чол.

Демографічна ситуація в області характеризується негативним природним приростом. Аналіз демографічних показників показує, що протягом ряду років спостерігається стабільне зниження чисельності населення. Основна причина зниження приросту населення – збільшення смертності на фоні зниження народжуваності.

Природний рух населення району у 2016 – 2018 роках

Роки

Кількість живонароджених, осіб

Кількість померлих, осіб

 

Природний приріст, скорочення (–), осіб

2016

255

478

-223

2017

251

466

-215

2018

224

510

-286

Природний рух населення Малоянисолі за 2014-2018 роки, (осіб)

Роки

Кількість  живонароджених

Кількість померлих

        Природний приріст,

               скорочення (–)

2014

23

36

- 13

2015

18

34

- 16

2016

18

33

- 15

2017

17

32

-15

     2018

                     15

                       36

                       -21

 

Зміна вікової структури населення, зниження якості та тривалості життя є наслідком багатьох економічних, соціальних та екологічних факторів, серед яких забруднення навколишнього природного середовища займає значне місце. Високий рівень забруднення атмосферного повітря – один з основних факторів підвищення ризику смертності та захворюваності населення.

2.10.  Аналіз захворюваності населення

Захворюваність населення Донецьької  області

 

Кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань, тис.

усього

у тому числі

новоутворення

хвороби нервової системи¹

хвороби системи кровообігу

хвороби органів дихання

хвороби шкіри та підшкірної клітковини

хвороби кістково-м’язової системи і сполучної тканини

хвороби сечо-статевої системи

уроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення

травми, отруєння та деякі інші наслідки дії  зовнішніх причин

1995

3364,9

35,6

319,2

158,6

1572,6

220,7

159,1

157,2

3,0

361,0

1996

3107,1

35,7

337,6

151,0

1314,7

211,4

157,7

177,6

3,5

344,6

1997

3194,3

37,0

333,5

166,9

1415,0

196,0

163,7

178,7

4,2

326,7

1998

3327,9

40,0

382,2

195,8

1380,8

204,1

179,7

201,7

4,7

327,7

1999

3312,2

40,1

388,1

211,8

1367,7

189,1

171,3

197,9

4,6

304,0

2000

3482,4

40,4

65,3

227,5

1533,4

184,6

175,3

198,9

4,6

302,7

2001

3288,9

38,8

59,8

242,2

1360,5

178,9

174,8

205,4

4,1

283,8

2002

3025,6

35,8

55,6

245,6

1207,0

168,6

161,2

183,1

3,9

261,6

2003

2990,9

37,0

52,6

248,1

1205,0

158,7

156,0

187,3

3,7

266,3

2004

2942,4

37,6

48,4

253,6

1170,6

156,1

154,7

183,5

3,9

254,2

2005

2961,7

37,8

47,4

256,1

1193,7

155,5

154,6

180,0

3,9

256,1

2006

2836,1

38,6

45,6

262,8

1077,4

157,2

149,5

181,8

3,8

254,5

2007

2873,9

39,8

45,7

258,1

1125,3

157,2

143,7

183,3

4,0

254,3

2008

2803,3

38,4

44,3

256,3

1082,5

158,5

141,6

178,6

3,7

241,4

2009

2731,4

38,1

42,3

251,8

1072,9

153,8

130,8

179,5

4,0

218,0

2010

2848,0

38,1

40,6

254,0

1198,5

154,3

132,7

179,0

4,1

220,6

2011

2798,6

37,5

37,7

244,9

1192,1

153,3

125,2

175,0

4,0

204,3

2012

2597,1

37,6

36,4

238,7

1045,5

150,9

119,6

163,9

4,3

196,9

2013

2625,7

40,6

38,9

258,0

1011,0

155,5

131,3

177,3

4,4

189,3

2014²

1025,8

12,7

16,1

97,5

427,9

63,1

46,3

58,4

1,4

86,1

2015²

1003,7

12,9

16,0

99,3

404,8

55,1

48,9

64,3

1,5

81,8

2016²

1056,3

14,4

15,7

107,9

450,6

55,4

48,9

67,6

1,6

84,2

2017²

1035,3

13,9

15,2

104,1

436,4

55,9

49,8

63,4

1,7

85,4

 

Згідно з МКХ-10, починаючи з 1999 року, з класу хвороб нервової системи й органів чуття вилучені та сформовані в окремі класи хвороби ока та його придаткового апарату і хвороби вуха та соскоподібного відростка.

Без урахування частини тимчасово окупованої території у Донецькій області.

 

Потрапляння забруднюючих речовин в організм людини через органи дихання викликає ризик розвитку їх хвороби. Крім того, тверді частки, осаджуються на поверхні землі та можуть потрапляти до органів дихання та травлення. До складу пилу можуть входити особливо небезпечні частинки, такі як свинець, кадмій, ртуть, діоксини. На населення, що мешкає поблизу промислових підприємств, можуть мати вплив сполуки речовин, що утворюються в результаті технологічних процесів. Зміни в структурі захворюваності та аналіз причин смертності дозволяють опосередковано зробити висновки про тенденції в забрудненні навколишнього середовища.

Серед хвороб, які можуть мати відношення до забруднення довкілля, слід виділити хвороби органів дихання, захворювання на хронічний бронхіт та астму, а також новоутворення.

Аналіз даних за 2014-2017 роки показує зниження рівнів захворюваності за всіма видами захворювань, але це пов’язано з тим, що дані наведені без урахування населення, яке мешкає на тимчасово непідконтрольній українській владі території області. Але, якщо проаналізувати дані за 2013 рік, то можна зробити висновки про зріст рівнів захворюваності майже за всіма видами, особливо підвищився рівень появи новоутворень, хвороб нервової системи, систем кровообігу, кістковом’язової системи та сполучної тканини.

Таким чином, можна зробити висновок, що рівень захворюваності населення області хворобами, які можуть мати відношення до забруднення довкілля, є достатньо високим. Явно виражених тенденцій до зниження рівнів захворюваності по кількості населення не спостерігається, але рівень захворюваності хворобами, які мають відношення до забруднення довкілля, в цілому знижується.

 

   2.11  Аналіз відомостей про існуючий стан об’єктів, що мають вплив на навколишнє середовище

 

Нікольський район не відноситься до числа найбільш екологічно напружених регіонів області.

В районі відсутні великі промислові підприємства, діють два кар’єри по видобутку  сієнітів та каоліну. Нікольський район є районом, пріоритетна галузь в економіці якого - сільське господарство.

Сільське господарство має важливе значення також і для забезпечення сталого соціального та економічного розвитку.

Територію району перетинають залізничні та автомобільні магістралі національного значення, що сприяє його соціально-економічній інтеграції в межах регіону та країни.

Залізнична магістраль Маріуполь – Волноваха (станції Кальчик, Асланово) з’єднує район з основними промисловими центрами Донбасу. На території району

є дві залізничні станції: Кальчик – на відстані 28 км від Нікольського та Асланово – 25 км.

Через район проходять декілька транспортних магістралей, зокрема автомобільні шляхи національного значення Н20 Маріуполь-Слов'янськ, Н08 Бориспіль-Кременчук-Дніпро-Запоріжжя-Пологи, Маріуполь.

Усі сільські населені пункти району мають зв’язок з районним центром автомобільними дорогами з твердим покриттям.

Основними забруднювачами повітря залишаються підприємства Кальчицького кар'єру, що розташовані на території Кальчицької сільської ради, Катеринівський кар’єр каоліну, а також комбікормовий завод, млин, олійний цех, 23 котельні,  автозаправні станції, розташовані  на території району.

У районі щороку накопичується близько 45,970 тис. м3 твердих побутових відходів, в їх складі небезпечних – 558 м3.

Гостро стоїть питання екологічно небезпечного поводження з побутовими відходами.

В районі немає діючого полігону твердих побутових відходів.

Ліси, які належать Приазовському держлісгоспу, знаходяться в задовільному стані, чого не можна сказати про ліси сільськогосподарського призначення (полезахисні лісосмуги). Після проведення земельної реформи полезахисні лісосмуги практично залишились безхазяйними. В них не проводяться рубки догляду, санітарні рубки та інші заходи по забезпеченню та відновленню насаджень. В результаті цього лісосмуги захаращуються, вирубуються, стають звалищем побутових відходів.

 

                 Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення по містах обласного значення та районах  у 2018 році

 

Обсяги викидів, т

У % до

2017р.

У тому числі

діоксиду сірки

діоксиду азоту

т

у % до 2017р.

т

у % до 2017р.

Нікольський

449,4

88,4

3,9

75,4

3,7

51,8

Конкурентні переваги та обмеження подальшого розвитку села Малоянисоль розглядаються в контексті особливостей структурно-планувального та соціально-економічного розвитку Маріупольської міжрайонної системи розселення.

Згідно «Схеми комплексної оцінки території донецької області» населений пункт знаходиться в зоні задовільного екологічного стану. Територія села відноситься до територій ландшафтної структури з проведенням лісової меліорації.

  «Схемою розвитку сільського господарства» визначено, що проектована територія відноситься до територій розвитку садівництва, зернового господарства, вирощування соняшнику, молочно-м´ясного скотарства.

 

Аналіз існуючого   стану населеного  пункту        дозволяє          сформулювати

основні обмеження і проблеми, що склалися на його території, можуть заважати подальшому розвитку поселення, і повинні бути вирішені в процесі проектування:

Потреба в капітальному ремонті, реконструкції автомобільних шляхів.

З'єднання території населеного пункту з існуючими автомобільними шляхами.

Створення сучасної комунально-складської зони, транспортної та фінансової структури – як основи перспективного розвитку господарства с. Малоянисоль.

 

Умови та обмеження розвитку населеного пункту Труженка

 1     Наявність складного рельєфу по всій території населеного пункту.

             2     Наявність кладовища до СЗЗ якого потрапляє житлова та громадська забудова.

             3     Зруйнована, недіюча ферма ВРХ (зі сходу села) не вважається фактором впливу.

 

 

         2.12.   Прогноз змін навколишнього середовища, якщо генеральний план не буде затверджено

 

У сфері інженерної підготовки

Під час розвитку інфраструктури населеного пункту без врахування вимог ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів» ймовірним є збільшення шкідливого впливу від вібрації і шуму, викликаних рухом транспорту.

Незабезпечення відведення поверхневих вод призведе до збільшення забруднення водних об’єктів поверхневим стоком з автодоріг.

Генеральним планом газопостачання не пропонується бо за затвердженням Замовника є недоцільним.

  На даному етапі населений пункт користується дворовими колодязями. Мешканці села користуються водою з колодязів та привезеною. Пропонується відновлення працювання свердловини, що потрапила до проектованої межі села за окремим робочим проектом по бажанню Замовника.        

Система централізованого водовідведення у селі відсутня. Згідно ДБН 360-92** для сільських населених пунктів рекомендується приймати локальні системи з очисними спорудами малої каналізації.

На сьогодні на території села Труженка відведення поверхневих (дощових та талих) вод практично не організоване. В основному дощові води відводяться поверхневим способом (по верхні землі, твердому покритті, рельєфу, тальвегам балок).

Згідно проведеного аналізу можна зробити висновок, що відсутність мереж дощової каналізації в період опадів створює труднощі для руху транспорту та пішоходів, спричиняє затоплення території, що в своє чергу сприяє перезволоженню ґрунтів, пониженню їх несучих властивостей, подальшому росту балок, підвищенню рівня ґрунтових вод і, як наслідок, підтопленню територій; забруднює водойми та ґрунти важкими металами та іншими токсичними та канцерогенними речовинами від осідання викидів автотранспорту та промпідприємств, витікання паливо-мастильних матеріалів, руйнування твердого покриття.

Для поліпшення екологічного стану необхідне будівництво розгалужених мереж зливостоків на всій території населеного пункту з подачею та очищенням стоків на очисних спорудах. Рішеннями проектованого генерального плану на території села передбачається будівництво мережі дощової  каналізації (основних колекторів), та будівництво очисних споруд дощової каналізації, (див. Схему інженерної підготовки та захисту території).

У сфері розвитку транспорту та пішоходів

Для забезпечення мінімального шкідливого впливу автотранспорту на стан атмосферного повітря села Труженка, для зменшення шумового, вібраційного та теплового забруднення варто проводити низку заходів відповідно до рекомендацій ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів». Якщо не буде виконано вищенаведені вимоги ДБН, то це призведе до погіршення ситуації у сфері організації руху транспорту та пішоходів:

  • Розрахункова швидкість транспорту по вулицях, проїздах, під'їздах в межах населеного пункту прийнята 30-60 км/год.
  • Рух транспортних засобів по вулицях регулюється за допомогою дорожніх знаків і горизонтальної розмітки проїзної частини вулиць та проїздів.
  • Радіуси поворотів на перехрестях вулиць прийнято не менше 10 м по краю проїзної частини, а в умовах реконструкції - 6 метрів.
  • В тупиках вулиць передбачається облаштування майданчиків для розвороту - 12 х12 м.
  • Дорожні знаки І-ІІ-ІІІ типорозмірів встановлюються в зеленій зоні вулиць на відстані 0,6 м від бордюру чи краю проїзної частини до краю дорожнього знаку і на висоті 2 м.
  • В місцях пішохідних переходів наноситься на покриття розмітка типу «зебра» і встановлюються відповідні дорожні знаки.
  • Дорожня розмітка наноситься морозостійкими емалевими фарбами. На проїзну частину наноситься осьова лінія вулиці, яка розділяє протилежні напрямки руху.

Для підвищення безпеки руху в нічні години на вулицях варто передбачати встановлення освітлення світильниками.

Обладнання вулиць селища технічними засобами організації дорожнього руху варто здійснювати згідно з чинними державними стандартами:

  • ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні умови. Правила застосування»;
  • ДСТУ 2587:2010 «Розмітка дорожня. Методи контролю, Правила застосування»;
  • ДСТУ 2734-94 «Огородження дорожні тросового типу. Загальні технічні умови»;
  • ДСТУ 2735-94 «Огородження дорожні і напрямні пристрої. Правила використання. Вимоги безпеки дорожнього руху»

У сфері розвитку магістралей селищного та зовнішнього транспорту

Проектною пропозицією щодо вдосконалення транспортної та вуличної мережі є розширення покриття проїзних частин асфальтобетоном, освітлення вулиць, облаштування зливової каналізації.

Якщо не виконувати вказані заходи то це може призвести до:

  • накопичення зливових вод в межах дорожнього полотна, що може підвищувати аварійність та сприятиме руйнуванню асфальтового покриття;
  • підвищення аварійності через погану освітленість доріг;
  • збільшення заторів автотранспорту та підвищення забруднення атмосфери через недостатню пропускну здатність доріг.

У сфері заходів з охорони навколишнього середовища

Види діяльності або об’єкти щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів), міра визначення умов для реалізації в документах державного планування; ймовірні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, для територій з природоохоронним статусом; виправдані альтернативи та заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування:

 

Згідно П р о г р а м и економічного і соціального розвитку Нікольського району на 2019 рік та основні напрями розвитку на 2020 і 2021 роки, а саме Розділу  «Охорона навколишнього природного середовища»:

Протягом 2019 року у Нікольському районі планується запровадити заходи за розділами:

1.        Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів, ресурсів тваринного світу та збереження природно-заповідного фонду.

2.        Охорона природно–заповідного фонду

3.        Наука, інформація, освіта та моніторинг охорони навколишнього природного середовища.

 Однією з найгостріших проблем району є проблема розміщення побутових  відходів. ФОП «Танаджи С.Г», ТОВ «Комунальник груп» та ТОВ «Зоря-комсервіс» займаються збором та вивезенням відходів з території Нікольської селищної ради, Боївської сільської ради та Зорянської сільської ради.

Решта сільських рад, які згідно чинного законодавства повинні займатися цим питанням, не мають достатньо коштів та відповідних служб, які б займалися відходами.

Вивезення побутових відходів здійснюється на полігон  до м. Маріуполь.

У 2017 році була затверджена Схема санітарного очищення населених пунктів Нікольського району.

Схема санітарного очищення населених пунктів району стала основою для розробки Програми поводження з побутовими відходами у Нікольському районі на 2018-2020 роки та  комплексного підходу до вирішення проблеми видалення відходів у всіх населених пунктах району.

Програма поводження з побутовими відходами у Нікольському районі на 2018-2020 роки (далі – Програма поводження з відходами) затверджена рішенням Нікольської районної ради від 23.02.2018 № 7/27-444.

Програмою поводження з відходами передбачено запровадження збирання та вивезення побутових відходів на планово-регулярній основі, оновлення парку контейнерів та сміттєвозів з урахуванням поступового впровадження роздільного збору відходів, ліквідація стихійних звалищ на території району, вивезення відходів на полігон до міста Маріуполь.

Заходи Програми поводження з відходами не включені до заходів  розділу «Охорона навколишнього природного середовища». Придбання контейнерів та сміттєвозу для збирання і вивезення відходів  включено до розділу «Житлово-комунальне господарство» Програми економічного і соціального розвитку  Нікольського району  на 2019 рік та основні напрями розвитку на 2020 і 2021 роки.

Невиконання цих заходів призведе до збільшення ризиків для життя і здоров’я населення Труженки.

 

             3 ХАРАКТЕРИСТИКИ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ ТА УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ І ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

            Проектована планувальна структура утворюється основними елементами, до яких належать:

На розрахунковий період 15-20 років пропонується (див. основне креслення):

нове будівництво індивідуальної житлової забудови , площа – 7,9 га ;

будівництво нового кладовища;

улаштування рекреаційної зони;

- реконструкція території існуючої школи у спортивну зону, згідно пропозицій державних інтересів.

 -  улаштування     комунально-складської зони  з        заходу          села   (експлікацію розміщення підприємств див. аркуш основного креслення).

Згідно Схеми розвитку транспортної мережі у Донецькій області планується зміна статусу автошляху  Т-0518 з територіального на регіональний.

    З метою формування спільного бачення майбутнього розвитку села, створення системного підходу до управління змінами, визначення проблем та погодження реалістичних цілей, завдань, здійснення яких вирішить ці проблеми, необхідно ініціювати розроблення Стратегії розвитку с. Труженка на період до 2039 року.         

         Заходи з інженерної підготовки та захисту територій              

         Враховуючи складний рельєф села, генеральним планом пропонується вжити заходи щодо укріплення схилів та ложа ярів.

          Для усунення можливого підтоплення паводковими водами генпланом пропонується:

- улаштування мережі дощової каналізації з кріпленням у лотках;

- улаштування дренажної системи;

          До проведення вище вказаних заходів пропонується надати замовлення на окремого робочого проекту, проведення необхідних вишукувальних робіт та ін.

Найбільш вразливою складовою, що може зазнати впливу навколишнього природного середовища, є здоров’я населення. Однак збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, збільшення площі природно-заповідного фонду та відновлення і збільшення площі захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг не спричинить негативний вплив на стан довкілля та здоров’я населення, а навпаки сприятиме їх поліпшенню.

 

       4  ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ

НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА

       ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З
        ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ

Ділянки розташування існуючих та запропонованих проектних об’єктів, не відноситься до земель водного фонду, лісогосподарських зон, територій історико-культурного, природо-заповідного, рекреаційного чи оздоровчого призначення.

Впровадження Програми формування та розвитку екологічної мережі в донецькій області на період 2019-2022 роки та реалізація її заходів, які передбачають збільшення площі природно-заповідного фонду, збільшення площі лісових насаджень, в тому числі і захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг на землях, які не зайняті лісом буде мати лише позитивний вплив на стан довкілля.

Вплив на атмосферне повітря. В результаті реалізації Програми формування та розвитку екологічної мережі в донецькій області на період 2019-2022 роки передбачається збільшення кисневої складової атмосферного повітря.

Вплив на водні ресурси. Програма не передбачає виконання заходів, реалізація яких призведе до збільшення обсягів скидів забруднених вод у поверхневі води.

Відходи. Програма не передбачає виконання заходів, реалізація яких призведе до збільшення обсягів утворення відходів

Вплив на земельні ресурси. Внаслідок реалізації Програми не передбачається змін у топографії або в характеристиках рельєфу, поява таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози.

Вплив на біорізноманіття та рекреаційні зони. В Програмі передбачається реалізація завдань, які призведуть до позитивного впливу на біорізноманіття.

Вплив на культурну спадщину. Реалізація Програми не призведе до негативного впливу на наявні об’єкти історико-культурної спадщини.

Вплив на населення та інфраструктуру. Програма не передбачає появу нових ризиків для здоров’я населення області. Більше того, внаслідок виконання заходів, передбачених Програмою, має знизитися рівень захворюваності населення області.

Екологічне управління, моніторинг. Програма не передбачає послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки.

Кумулятивний вплив. Ймовірність того, що реалізація Програми призведе до таких можливих впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, відсутня.

Транскордонний вплив. Транскордонний вплив під час реалізації положень програми відсутній.

Таким чином, реалізація Регіональної програми формування та розвитку екологічної мережі в Донецькій області на період 2019-2022 роки не має супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля. Разом з тим, реалізація багатьох оперативних завдань Програми має призвести до покращення екологічної ситуації в області

Реалізація Програми буде мати позитивний вплив на рівень здоров’я населення, тобто сприятиме зниженню рівня захворюваності населення, що є важливим індикатором регіонального розвитку. У разі продовження розпочатої роботи вплив не буде відрізнятися від короткострокового.

У порівнянні з нульовою альтернативою вплив на довкілля оцінюється як позитивний.

 

           5  ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ,

ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ
ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ

ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ
ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Цей розділ грунтується на аналізі цілей документів державної політики , які мають відношення до цілей розвитку населених пунктів, визначають ступінь їх врахування і впровадження череез низку проектних рішень містобудівної докумеентації.

        На проектний період реалізації  генерального плану, необхідно дотримуватись норм і правил охорони навколишнього природного середовища і вимог екологічної безпеки, в тому числі вимог Закону України «Про охорону земель»; Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та дотримання рішеень «Регіональної програми формування та розвитку екологічної мережі в Донецькій області на період 2019-2022 роки».

6  ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3- 5 ТА 10-15 РОКІВ ВІДПОВІДНОА ЗА НЕОБХІДНОСТІ - 50-100 РОКІВ), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

Аналіз наслідків для довкілля

До потенційних джерел впливу на поверхневі води водного    

середовища відносяться:

-   дощові води, які передбачено відводити  по спланованій поверхні мощення  до придорожної канави.

До потенційних джерел впливу на поверхневі ґрунтові води відносяться:

     - тверді побутові відходи, які будуть вивозитись на полігон ТПВ згідно       

     договору із спеціалізованою організацією.

 

             7 ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

          Ймовірні види впливу на навколишнє середовище:

–– в проектний період  вплив на водне середовище відсутній. Водопостачання – запроектоване від 1- артсвердловини;

 -запроектовані очисні споруди дощової каналізації для всього села;

– порушення (руйнування) ґрунтів під час  руху транспортних засобів, вібрацій від процесів виробництва, які можуть підсилюватись під впливом природних чинників – вітру, дощових потоків, тощо;

–  акустичне забруднення, розрахунковий граничнодопустимий рівень якого  не повинен перевищувати допустимий рівень шуму на території населених місць;

– на соціальне середовище – створення нових робочих місць, сприяння розвитку малого і середнього бізнесу, наповнення бюджетів різних рівнів, розвиток інфраструктури села.

               Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, сучасні альтернативні джерела енергії, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо.

Аварійні ситуації можливі у випадку стихійного лиха чи пожежі.           Виділення особливо небезпечних речовин  не передбачається.

          Заходи щодо пожежної безпеки.

      Забороняється розведення вогнищ, спалювання відходів та побутового сміття.

          Передбачувати завчасні заходи по недопущенню виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. З цією метою розробити переліки заходів з попередження надзвичайних ситуацій окремих видів, які регламентують поточну планову діяльність.

          Захисні заходи  цивільної оборони.

          Захисні споруди на території населеного пункту не передбачені.

          Окремим завданням є розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) до проекту генерального плану села Глибоке відповідно до ДБН В.1.1-4-2006,ДБН Б.1.1-5:2007 на « мирний час» та на «особливий період».

 

         8   ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ -ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ (НЕДОСТАТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ТАКОЇ ОЦІНКИ)

    Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність планової діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього природного середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період будівництва та експлуатації будівель і споруд підприємств, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із особливостей планової діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері містобудування та охорони навколишнього природного середовища.

Основні методи щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки:

1)   аналіз проекту містобудівної документації щодо існуючої екологічної ситуації, а саме:

-                    здійснено аналіз на регіональному та місцевому рівнях природних умов території населеного пункту в проектних межах, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, родючі ґрунти, рослинність та ін.), гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища;

-                    розглянуто природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища;

-                    оцінено можливі зміни в природних та антропогенних екосистемах;

-                    проаналізовано склад ґрунтів, рівні залягання підземних вод, особливості гідрогеологічних умов території населеного пункту за результатами наявної і доступної інформації.

2)    консультації з громадськістю щодо екологічних цілей;

3)    розглянуто способи ліквідації наслідків;

4)   особи, які приймають рішення, ознайомлені з можливими наслідками здійснення запланованої діяльності;

5)       отриманні зауваження і пропозиції до проекту містобудівної документації;

6)   проведено громадське обговорення у процесі розробки проекту містобудівної документації.

В ході проведення СЕО проведено оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, враховано екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного та сталого розвитку населеного пункту та підвищення якості життя населення.

При підготовці Звіту із стратегічної екологічної оцінки були виявлені наступні труднощі:

-                     відсутність на момент виконання Звіту нормативних актів щодо підготовки Звіту;

-                    відсутність на момент виконання Звіту розпорядчих актів щодо надання інформації для підготовки Звіту;

-                     відсутність у відкритому доступі даних щодо обсягу впливу на стан довкілля на територію розміщення населеного пункту;

-                     відсутність методік, що дозволяють здійснювати довгострокові прогнози впливу об’єкту на довкілля.

 

9   ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

Під час проведення процедури стратегічної екологічної оцінки, та на протязі всього проектного періоду, для запобіганням негативному впливу на довкілля та здоров’я населення передбачені наступні заходи;

– щодо охорони атмосферного повітря - періодичне взяття проб повітря для аналізу на вміст шкідливих домішків;

– охорона поверхневих та підземних вод, ґрунтів - періодичне взяття проб очищених стоків для аналізу на вміст шкідливих домішків та речовин;

–                заходи щодо пожежної безпеки - забезпечення належного поводження з відходами. Операції щодо збирання, зберігання, транспортування та утилізації відходів повинні здійснюватись з дотриманням норм екологічної безпеки та законодавства України.

– відновлюванні та охоронні заходи - проведення комплексного благоустрою території, в т.ч., озеленення території.

          Проведення спеціальних досліджень для стратегічної екологічної оцінки не передбачається.

         

  10   ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

(ЗА НАЯВНОСТІ)

Даний розділ не розглядається, так як територіально село Малоянисоль розташовано на значній відстані від межі сусідніх держав.

    11  РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ ПУНКТАМИ 1-10 ЦІЄЇ ЧАСТИНИ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ

 

Генеральний план території села Труженка Нікольського району Донецької області:        -         чисельність населення села Труженка на 1 січня 2019 року складає – 348 осіб;

-         територія села існуюча за попереднім генпланом – 105,4 га, в процесі виконання генплану відбулося коригування території за рахунок існуючих земельних користувань, які потрібні для містобудівних потреб села. Фактична проектна площа після коригування складає – 152,0 га.

 

З метою формування спільного бачення майбутнього розвитку села, створення системного підходу до управліня змінами, визначення проблем та погодження реалістичних цілей, завдань, здійснення яких вирішить ці проблеми, необхідно ініціювати розроблення Стратетегії розвитку с. Труженка на період до 2039 року.

На розрахунковий період 15-20 років пропонується (див. основне креслення):

-         нове будівництво індивідуальної житлової забудови , площа – 0,8 га ;

-         будівництво нового кладовища;

-         улаштування рекреаційної зони;

- реконструкція території існуючої школи у спортивну зону, згідно пропозицій державних інтересів.

                 -  улаштування       комунально-складської зони  з        заходу          села   (експлікацію розміщення підприємств див. аркуш основного креслення).

             Структура зайнятості за видами економічної діяльності

на період 15-20 років:

              Основний вид діяльності – ведення індивідуального сільського господарства. Працевлаштування пропонується на запроектованих територіях, а саме : території логістичного центру, комунально-складської зони, у зонах громадської забудови. Також місця праці пропонуються у побутових комплексах с. Нікольське.

При     створенні  вказаних    об’єктів   можливий    вплив при                    виконанні

підготовчих і будівельних робіт.

При     створенні  вказаних    об’єктів   можливий    вплив при                    виконанні

підготовчих і будівельних робіт.

Вплив на земельні ресурси здійснюватиметься за рахунок утворення побутових та будівельних відходів.

Можливий вплив майбутнього будівництва (реконструкції) на навколишнє середовище зумовлений викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним забрудненням, іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері поводження з відходами.

Транскордонний вплив від планованої діяльності на довкілля відсутній.

Джерелом централізованого водопостачання об’єктів населеного пункту для господарсько-побутових потреб є 11 водозабірних свердловин, селищна господарська водопровідна мережа.

Передбачається централізоване каналізування об’єктів населеного пункту із будівництвом локальних очисних споруд. Умовно чисті води за дозволами відповідно до вимого Водного Кодексу України скидатимуться в проточні водні об’єкти.

Передбачається організований збір, відведення, очищення дощових та талих вод із території населеного пункту у тому числі проектованих підприємств.

Існуючі і запроектовані об'єкти не випромінюватимуть теплові, ультразвукові, електромагнітні або іонізуючі хвилі. Дози гама випромінювання мають бути в межах нормативних показників. Світловий вплив локалізуватиметься в межах проммайданчиків.

При застосуванні відповідних заходів на виробничих об’єктах вплив вібрації локалізується в межах проммайданчика і не перевищуватиме гігієнічні нормативи.

Шумовий вплив та вплив вібрації від вулично-дорожньої мережі локалізується влаштуванням акустичного бар’єру із рядової посадки дерев.

Побутові відходи, що утворюватимуться, збиратимуться і з графіком відвозитимуться на утилізацію на полігон ТПВ за договором.

Виробничі відходи передбачається вивозити на утилізацію відповідно до призначення згідно угод із спеціалізованими організаціями.

Підприємствами буде здійснюваться постійний моніторинг за станом атмосферного повітря, а також контроль за дотриманням допустимих рівнів і тривалості дії шуму із залученням на договірній основі акредитованої лабораторії відповідних установ.

Негативного впливу на повітряне, водне, геологічне середовища, ґрунти, рослинний та тваринний світ, кліматичні і мікрокліматичні умови району, техногенне та соціальне середовища під час експлуатації існуючих і проектованих підприємств не передбачається.

Позитивні аспекти від реалізації планованої діяльності:

• сталий економічний розвиток селищного населеного пункту;

  • стимулювання розвитку виробництва в регіоні, створення додаткових робочих місць, збільшення відрахувань в місцевий бюджет, покращення економічної ситуації регіону;
  • збільшення податків до місцевого бюджету;
  • створення нових робочих місць;
  • при виконанні технічних рішень щодо будівництва та експлуатації об’єктів виключається можливість щодо виникнення аварійних ситуацій з негативними екологічними наслідками;
  • забезпечення екологічної безпеки та зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище;
  • подальший розвиток інфраструктури з управління переробкою побутових відходів;
  • поліпшення стану водних об'єктів.

Враховуючи вищенаведене негативного впливу на стан навколишнього середовища планована діяльність розташування проектних об’єктів на території населеного пункту в проектних межах не спричинить.