ДО УВАГИ ГРОМАДЯН!

Posted in Відділ Держреєстрації

Розмір плати за проведення державної реєстрації прав!

За державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у визначеному законом розмірі. Встановлені нові, більш скорочені строки.
         Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих десяти гривень.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», мінімальну заробітну плату у 2016 році установлено у місячному розмірі: 
з 1 січня -1378 гривень.
Принагідно зазначити, що за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі, заява не приймається.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» адміністративний збір за державну реєстрацію прав справляється у такому розмірі:
1) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (крім випадків 
державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий 
комплекс) у строк, що не перевищує п’яти робочих днів - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (140 грн.);
за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий 
комплекс у строк, що не перевищує 14 робочих днів -1 мінімальна заробітна плата (1380 грн.);
2) за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний 
майновий комплекс у строк 7 робочих днів - 5 мінімальних заробітних плат
(6890 грн);
за державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий 
комплекс протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту
прийняття заяви -10 мінімальних заробітних плат (13780 грн.);
3) за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації 
права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) у строк 2 робочі дні - 1 мінімальна заробітна плата (1380 грн.);
за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації 
права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 2 мінімальні заробітні плати (2760 грн.);
за державну реєстрацію права власності (крім випадків державної реєстрації 
права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс) протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 5 мінімальних заробітних плат (6890 грн.) ;
4) за державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, у 
строки, визначені цією статтею, - 50 відсотків адміністративного збору за державну реєстрацію права власності (70 грн.);
5) за державну реєстрацію обтяжень речових прав у строк, що не перевищує 24 
годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви - 0,05 розміру мінімальної заробітної плати (70 грн.);
за державну реєстрацію обтяжень протягом 2 годин, крім вихідних та 
святкових днів, з моменту прийняття заяви - 0,5 розміру мінімальної заробітної 
плати (690 грн.);
6) за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі 
виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, - 0,04 розміру 
мінімальної заробітної плати (60 грн.).
За державну реєстрацію права власності на частку у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна адміністративний збір сплачується в повному розмірі.
У разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень адміністративний збір не повертається.
У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 
адміністративний збір підлягає поверненню.
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення 
державної реєстрації речових прав:
1) фізичні та юридичні особи -під час про ведення державної реєстрації прав, 
які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, 
визначеному цим Законом;
2) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської 
катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умов и, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4) громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської 
катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на 
території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
5) інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 
6) інваліди I та II груп;
7) Національний банк України;
8) органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган 
якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
Також, при проведені державної реєстрації прав справляється плата за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Розмір плати за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та порядок її використання визначені Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, відповідно до якого, розмір плати за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлений:
- за надання інформації у паперовій формі - 0,025 розміру мінімальної заробітної плати (35 грн.); 
- за надання інформації в електронній формі - 0,0125 розміру мінімальної заробітної плати (17 грн.).

 

 

Порядок державної реєстрації юридичної особи

Питання державної реєстрації юридичної особи визначається Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон).
Так, згідно статті частини першої статті 17 Закону заявнику для державної реєстрації юридичної особи до державного реєстратора (у виконком місцевої ради або райдержадміністрацію; до нотаріуса; до акредитованого суб'єкта державної реєстрації) необхідно подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) незалежно від місця проведення державної реєстрації юридичної особи, такі документи:
• заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи;
• заяву про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;
• установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа (установчий акт, статут, програма політичної партії, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо).
• документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа.
Якщо документи подаються в паперовій формі, то особа, їх що подає, повинна пред'явити державному реєстратору документ, що засвідчує особу, і доручення (якщо діє від імені засновників юридичної особи ). 
Крім цього, для державної реєстрації юридичної особи встановлений строк розгляду документів. Так, відповідно до статті 26 Закону розгляд документів, поданих для державної реєстрації щодо юридичних осіб проводиться протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів. Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки. Що стосується сплати адміністративного збору, то його розміри закріплені в ст. 36 Закону. Серед зазначених розмірів немає плати за реєстрацію юридичної особи, з чого можна зробити висновок, що адміністративний збір у таких випадках не сплачується (адміністративний збір сплачується тільки при внесенні змін). 
Також, державним реєстратором у той же термін може бути прийняте рішення про припинення розгляду документів поданих для державної реєстрації та надає заявникові 15 календарних днів на усунення недоліків. Згідно статті 27 Закону підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:
• подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі;
• невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону;
• невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
• невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
• невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону;
• несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі;
• подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.
Зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.
Повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку та виключного переліку підстав для його зупинення та рішення суб’єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів розміщуються на порталі електронних сервісів у день зупинення та надсилаються заявнику на адресу його електронної пошти.
У разі подання документів, необхідних для усунення підстав для зупинення розгляду документів, протягом встановленого строку розгляд документів поновлюється.
У разі поновлення розгляду документів обчислення строку розгляду документів, поданих для державної реєстрації, і проведення реєстраційних дій починається з дня подання документів, необхідних для усунення підстав для зупинення розгляду документів.
Документи, що потребують усунення підстав для зупинення розгляду документів, повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.
У випадку усунення недоліків розгляд документів відновляється, якщо ж недоліки не усунуті державним реєстратором приймається рішення про відмову в реєстрації. Відповідно до статті 28 Закону відмова у державній реєстрації надається за таких підстав:
• документи подано особою, яка не має на це повноважень;
• у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;
• у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;
• не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
• документи суперечать вимогам Конституції та законів України;
• документи суперечать статуту громадського формування;
• порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;
• невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;
• щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
• щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;
• документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:
раніше строку, встановленого цим Законом;
щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи;
в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення;
щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;
щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;
щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;
щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;
щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;
щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.
Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається.
Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
Відмова у державній реєстрації громадських формувань здійснюється у строки, встановлені статтею 26 цього Закону.
Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.
У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Увага!!! Відповідно до статті 15 Закону документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:
• документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);
• текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);
• документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
• документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;
• заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;
• рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;
• рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;
• установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;
• установчий документ юридичної особи викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами;
• установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;
• внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;
• передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом;
• документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;
• документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.
На сьогоднішній день свідоцтво про реєстрацію не видається. Замість нього формується електронна виписка на порталі Мін'юсту.